Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Міст-самітник (лірична замальовка)

Нашу міську річку перетинає багато мостів. Є серед них мости центральні. Це величні споруди, спуски яких вінчають скульптури. По таких мостах рухають­ся трамваї, автомобілі, тролейбуси, йдуть пішоходи. Один із таких мостів зв’язує заводський район міста з центром. З цього моста можна роздивитися дзвіницю Успенського собору — однієї зі старовинних споруд міста. З цього моста відкри­вається вид на будинок міської ради. Від цього моста, якщо спуститися в напрямі до центра міста і повернути праворуч, на набережну, можна дійти за лічені хви­лини до іншого моста. Це автомобільний міст. Поруч із ним — млин, збудований ще в XIX столітті.

Але є на нашій річці й підвісні мости. Вони вузенькі, на них ледь-ледь можуть розминутися пішоходи, їх тримають товсті стальні троси. Настил у цих мостів де­рев’яний. Коли ступаєш на міст і доходиш до середини, відчуваєш себе немов на гойдалці. Дерево під ногами скрипить, міст пружинить, тебе підкидає то вгору, то униз, або розгойдує з боку в бік.

Але є в нашім місті мій найулюбленіший міст. Він ховається в парковій зоні, з’єднуючи місто з островом. Цей міст найкоротший з міських мостів. Його наче тіснять річкові береги. Він мов загубився, сховався до певного часу від людського ока у густій зелені лип, акацій, тополь, диких плодових дерев. Цей міст ми з при­ятелем звемо самітником. Так звичайно кажуть про людей, що живуть відокрем­лено, усамітнено, про монахів, які відмовилися від спілкування із зовнішнім сві­том. А тут — міст. Він і насправді розмістився удалині від житла.

Цей міст дарує затишок. Теплого літнього дня можна просто сісти на асфальт моста і крізь грати чавунної огорожі дивитися на річку. Цей міст дарує мені багато сюрпризів. Таке враження, що перших ластівок можна побачити саме тут. Моло­дята залишають на чавунному сплетінні огорожі особливі ознаки свого вічного ко­хання. Це хромовані замки з іменами закоханих, які молоді люди прикріплюють до одного з прутів огорожі. До вподоби чавунні переплетіння моста й павукам. Вони вкрили просвіти в огорожі ажурним мереживом. На сонці павутиння блищить і трохи коливається від вітру. Це павутиння можна навіть прийняти за обірвану сітку.

Ось і сьогодні я сідаю перед цим павутинням і крізь нього, як у шибку, дивлю­ся на річку. Над гладінню пливуть хмарки, такі самі хмаринки і на дзеркалі води. Час від часу на дзеркалі річки блисне риб’яча спинка, по воді розходяться кола, і хмаринки на гладіні танцюють. Крізь павутиння бачу качок, ластівок, що снують над водою. І хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 17 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016