Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Рогатка молодцю не до лиця (твір на морально-етичну тему з власного досвіду)

Я проводив літні канікули в селі у бабусі. Місця там мальовничі, є невелич­кий ставок із качками, в ньому водиться дрібна риба, часом здається, що рибалок більше, ніж мешканців глибин. Повз ставок шлях веде у ліс, який щоранку дзе­ленчить пташиними голосами.

Спочатку я ходив у цей ліс із сільськими хлопцями. Вони навчили мене роби­ти свистачки з дерева, у кожного було по декілька рогаток, причому кожний во­лодар цієї стрілкової зброї до виготовлення рогатки підходив з фантазією. Рогатки були найрізноманітніші — маленькі й великі. Ми змагалися у влучності стрільби з рогаток. Мішенню міг слугувати листок дерева, прикріплений до стовбура, піра­міда з шишок, збудована на пеньку.

Одного разу вранці я прийшов на лісову галявину. Знічев’я я почав стріляти горохом по птахах. Звісно, в жодну не влучив, що особливо мене не засмутило.

— Рогатка молодцю не до лиця, — раптом почув я хриплуватий голос. Озир­нувся і побачив немолоду людину в болотяних чоботах.

—    А що, треба рушницю носити з собою? — я намагався сказати щось дотепне.

— Як для чого. Річ не в рушниці. Я працюю лісником, і рушницею користу­юся рідко, у мене багато обов’язків, — тим часом продовжував мій новий знайо­мий. — Я, наприклад, охороняю ліс від браконьєрів. Ось ти цілишся з рогатки у птаха. А навіщо?

Я не міг придумати нічого розумнішого і відповів:

—    Просто так.

— А хіба тобі не спадало на думку не погрожувати лісовим мешканцям, а по­дружитися з лісом?

—    Як це?

— Та хоча б навчитися відрізняти птахів за голосами. Чуєш? Це співає віль­шанка. А ось дзвінкий голос повзика.

«Твіттт-твіттт», — почув я.

—    А чи знаєш ти назви квітів, трав, що навколо тебе?

Відповісти мені було нічого, і я погодився прогулятися з Леонідом Івановичем (так звали лісника) лісом.

Він мені розповів, де ростуть найсмачніші гриби, показав плантацію суниці, яка ще була зелена.

Шлях нам перетнуло давно звалене бурею дерево. Воно заросло моховинням і здалеку нагадувало крокодила. Раптом я почув боязке дзюрчання води.

— Дивись, — привернув мою увагу Леонід Іванович, — джерельце! Вип’єш трошки?

Пригорщею я зачерпнув студеної води і з насолодою випив.

— Бачиш, це перший лісовий подарунок. Якщо захочеш по-справжньому ді­знатися багато цікавого про ліс, приходь. Он там моя сторожка. А рогатку кинь, недобра то справа — поціляти в птахів.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 8 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016