Среда, 07 Декабрь 2016, 10:39
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 42
Гостей: 42
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Кумедний песик Кузя (твір-розповідь про захоплення)

Нас у батьків двоє — я і моя молодша сестра Маринка. Мене звуть Катерина, навчаюсь я у дев’ятому класі звичайної загальноосвітньої школи. Маринка — пер­шокласниця.

Наш батько працює на будівництві — він кранівник. Професія рідкісна, він на будь-якому будівництві бажаний робітник. Батько будує житло. Ці красиві будин­ки прикрашають різні вулиці нашого міста, яке перед нашим татом як на долоні, коли він сидить у кабіні височенного піднімального крана. Ми якось з Маринкою ходили на екскурсію до батьківського будівництва. Захопило дух, коли ми диви­лися знизу вгору на кабіну його крана. Щоб працювати на такій височині, людина має бути мужньою — так часто каже нам мати.

Вона в нас кухар-кондитер, працює в кафе, і коли у когось із членів нашої ро­дини день народження, вона готує сюрприз — пече смачні торти і ніколи не по­вторюється.

Цього разу до дня народження Марини мама приготувала торт у вигляді їжач­ка. Спинка у цього їжачка була з шоколадного крему, а замість голок були ма­ленькі іменинні свічки. Я теж вирішила зробити подарунок молодшій сестрі сво­їми руками.

Спало на думку зробити Маринці такий подарунок після чергового походу до супермаркету. Хто з вас не намагався дістати спеціальними механічними щипця­ми з чарівної скляної скрині м’яку іграшку? Декілька разів Маринка була близько до мети, але в останню мить іграшка вислизала зі щипців і залишалася у скрині. Щоразу сестра поверталася додому засмучена.

Ось мені і спало на думку зшити з клаптиків хутра песика. А чому саме песи­ка — тому що Маринці дуже подобаються іграшкові собаки.

Спочатку треба було знайти викрійку. З нею мені допомогла наша вчителька трудового навчання Ніна Петрівна. Не вистачало лише хутра. Подруги, до яких я звернулася, принесли мені клаптики білого і червоного штучного хутра. Песик вийшов кумедний. Грудка й лапки — білі, все інше — червоного кольору. Оченята й ніс я зробила з чорних ґудзиків.

Навіть нашийник надягла на нього. За нашийник правив дідусів браслет від старого годинника.

Коли всі зібралися за святковим столом, мама поставила в центрі стола свого апетитного їжачка, а я дістала іграшку.

—    Його звуть Кузею, — повідомила я.

Маринка із захопленням заплескала у долоні. Очі її так сяяли!

—    Який кумедний песик Кузя! — засміялися тато з мамою.

—    Та в тебе талант, дочко! — сказав батько.

З того часу виготовлення м’яких іграшок стало моїм захопленням.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 15 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016