Пятница, 09 Декабрь 2016, 05:53
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та військового союзу України з Росією

Багаторічна боротьба селянських мас і козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти польського поневолення й жадана перемога як ре­зультат всенародної звитяги й волелюбства спричинилися до виникнення козаць­ких літописів, які писалися незадовго після названих подій.

Війна 1648—1654 років під проводом Богдана Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Найдокладніше вона відобра­жена у козацьких літописах, бо авторами-літописцями були козаки. Ці історичні події відтворені в літописах Самовидця, Грабянки, Величка.

У «Літописі Самовидця» після короткого вступу про події до 1648 року доклад­но описано епоху 1648—1702 років. Кінцева частина літопису — стислий огляд іс­торії України за 1703—1784 роки.

«Літопис Самовидця» в запису під 1663 роком описує Чорну Раду під Ніжи­ном, докладно розповідає про два ворожі табори — Сомка та Брюховецького і про жорстоку розправу останнього над своїм суперником та його прихильниками.

Отже, історичні події, відтворені в літописі, охоплюють історію козацтва, показу­ють гетьмансько-старшинські усобиці, боротьбу козаків за незалежність, а також висвітлюють період возз’єднання України з Росією. «Літопис Самовидця» мав як сильні, так і слабкі сторони. На жаль, автор зовсім не розумів історичної цінності визвольної боротьби, не був прихильником республіки, а скоріше монархії, та ще й чужої, якій мала підлягати Україна. «Громадянськими поглядами своїми Само­видець схилявся до шляхетських сфер — звідси його роялізм, спершу польський, потім московський, неприхильність до демократичного Запорожжя й досить ви­разна байдужість до народного елементу в подіях великого руху на Україні», — за­значає дослідник С. Єфремов. Як свідчить псевдонім невідомого автора (остаточ­но авторство не встановлено), він сам був очевидцем історичних подій і описував те, що знав, переживав, бачив.

«Літопис Григорія Грабянки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 року. З літературної точки зору літопис Григорія Грабянки значно слаб­ший від літопису Самовидця, яким цей автор скористався для написання свого твору. Проте тут ми вже маємо автора як історичну особу. Григорій Грабянка — полковий галицький суддя. Історія донесла дані, що Грабянка був прихильником гетьмана Павла Полуботка і після його арешту теж звідав петербурзької тюрми, де дивом уцілів, а пізніше з дозволу Катерини II повернувся у рідний край, по­мер 1737 року.

Козацький літопис Грабянки має довгу назву «Дії прежорстокої і від почат­ку польської окупації тривалої небувалої битви Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького, з поляками». Він охоплює історичний період від 1649 до 1651 року. У ньому наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів. Написаний цей твір тодішньою українською літературною мо­вою з використанням віршів, панегіриків тощо.

Історичні події, описані в «Літописі Самійла Величка», охоплюють період 1648—1700 років. Чітка ідейна спрямованість та високий художній рівень став­лять цей літопис в один ряд з найвидатнішими творами української літератури XVIII століття. Оскільки цей автор закінчив Києво-Могилянську академію, то стиль його вишуканий, барвистий. Належав Величко до козацької знаті, був од­ним з найосвіченіших мужів тогочасної України, знав польську, латину, німецьку, російську мови, бездоганно володів українською книжною мовою. Історія свід­чить, що замолоду Самійло був підлеглим генерального писаря Василя Кочубея, тому під час страти останнього потрапив у неласку і до Мазепи, і до Петра І.

Повністю козацький літопис Величка до нас не дійшов. Багато чого втрачено зі знищеного першого тому, який називається «Оповідання про козацьку війну з поляками, яку вів гетьман запорозьких військ Зіновій Богдан Хмельницький у вісьмох літах», трохи — з другого, але повністю зберігся третій том, у якому йдеть­ся про 1687—1700 роки (ці два томи мають спільну назву «Літописні оповідання про українські й почасти інші події, зібрані тут і описані»).

Одна з головних тем «Літопису Самійла Величка» — гетьмансько-старшинські усобиці; глибоко сумує автор також із приводу жахливих руїн міст і сіл — наслід­ку набігів татар та інших зовнішніх ворогів. Гине мати Україна, і її треба рятува­ти — такий провідний мотив літопису.

У літописі є перекази про Богдана Хмельницького, легенди про видатних і шанованих серед козацтва людей. Оздобою літопису є оповідь про кошового ота­мана Івана Сірка.

Козацькі літописи дуже цінні для нас і зібраним фактичним матеріалом і пат­ріотичною спрямованістю. Сповнені героїзму, вони несуть нам історію наших предків і тим цікаві для нас.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 17 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016