Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:17
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 83
Гостей: 83
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Іван Вишенський - мислитель, богослов, полеміст

Іван Вишенський ще за свого життя став дуже відомим. Щодо його життєво­го шляху існує багато питань, які, на жаль, і на сьогодні залишаються без відпо­віді. Маємо скупі автобіографічні відомості з творів письменника і кілька розріз­нених документальних звісток про нього. Не знаємо, чи Вишенський — справжнє прізвище письменника, чи літературний псевдонім. «Іоан мних з Вишні», — час­то називав він себе у своїх творах. Тому його походження пов’язують з містечком Судова Вишня. Час народження відносять до середини XVI століття і датують приблизно 1545—1550 роками.

Вишенський був прекрасно освіченою людиною, мав гострий розум та не­абиякий літературний талант, проте де він здобув освіту, теж невідомо. На дум­ку І. Франка, Вишенського було запрошено князем Костянтином Острозьким до м. Острога. Як відомо, цей великий український магнат гуртував навколо себе здіб­них людей для боротьби проти католицизму, його наступу на православну віру.

Світогляд Івана Вишенського в основному був прогресивним, але досить су­перечливим. З одного боку, він захищав інтереси трудового народу, його культу­ру, боровся не тільки проти католицизму і польської шляхти, а й проти україн­ського панства і вищого духовенства, а з другого — всіляко пропагував і ревниво оберігав догмати православної релігії. Вишенський виступав проти прогресивних нововведень (театру, внесення в шкільну програму природничих дисциплін), не­приязно ставився до народної творчості. Та ці суперечності були зумовлені часом, конкретно-історичними умовами, в яких відбувався розвиток української літера­тури, що поступово виривалась з релігійно-схоластичного мракобісся.

Після тридцяти років І. Вишенський приймає постриг і стає ченцем, оселяєть­ся в Греції на горі Афон, яка була відомим осередком віри, там знаходився Афон- ський монастир.

У розквіті фізичних і духовних сил, закоханий у життя, енергійний, палкий з натури, майбутній письменник долає далекий шлях у Грецію, змінює світський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. І до кінця життя вже не зрадить чернецтва, майже 40 років з невеликою перервою коротатиме вік на Афоні і там складе свої кості.

«ГЦо склонило його покинути світське життя, — писав І. Франко, — чи пере- сит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи може, яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо».

про другий афонський період Вишенського знаємо найменше. Голодне аске­тичне життя підірвало здоров’я письменника, туга за батьківщиною не покидала його. Зберігся цікавий документ, датований 1621 роком: «Осетования о благочес- тии». Він свідчить, що православні священики Луцька постановили спровадити з Афону впливових мужів руських, зокрема Івана Вишенського, для захисту право­слав’я перед католицизмом. Чим все це скінчилось — невідомо, але в Україну Іван Вишенський уже не повернувся. Вважають, що його життя обірвалось на найви­щій стадії аскетизму — в афонській печері десь у двадцятих роках XVII століття. І ми досі не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця.

Іван Вишенський — найвидатніший український письменник кінця XVI — початку XVII століття. Літературна спадщина його складається з послань та по­лемічних трактатів, спрямованих проти католицької церкви та прихильників унії. У кращих полемічних творах митця відбились народні погляди на унію та її орга­нізаторів. Проте головне у творах письменника — не релігійна полеміка, а сати­ричне змалювання життя духовних і світських можновладців.

Свої твори Вишенський адресував широким народним масам. Він радив чи­тачам і слухачам уважно вдумуватись у кожне слово його послань, щоб осмисли­ти суть правди реального життя, зрозуміти всю несправедливість, яка панує нав­коло.

До кращих творів І. Вишенського належать «Викриття диявола миродерж- ця», «Послання до єпископів», «Повідомлення коротке про латинські прелесті» та інші. Бітьшість з них він об’єднав у рукописну «Книжку» і мав намір надрукува­ти в Острозькій друкарні.

У своєму першому невеличкому за розміром творі «Послання до всіх в Ляд­ській землі живущих» Вишенський вже виступив як людина зрітих ідейних пе­реконань і блискучий письменник-полеміст. Він пристрасно таврує продажність духовних і світських можновладців, які живуть за рахунок трудового народу, при цьому не проводить ніякої різниці між польськими та українськими панами, бо свої магнати з народу «луплять не гірше чужих». Вишенський гнівно засуджує вище православне духовенство, яке заради власної вигоди зрадило свій народ, перекинулось у табір польської шляхти і католицизму та нещадно визискува­ло трудящий народ. Він називав їх «папежниками», тобто прислужниками папи римського. Запроданці перетворили монастирі у фільварки (маєтки), вели парази­тичний спосіб життя — «розкіш свою поганську виконують».

На сторінках багатьох творів Вишенський викриває несправедливість тогочас­ного суспільного життя і порядків. Магнати, вище духовенство, ведучи розкішний спосіб життя, не дбають про народ, про розвиток культури, створення матеріаль­них і духовних цінностей, а лише намагаються збагатитись. Державна діяльність феодалів обмежується голослівними розмовами про статути, права, які проходять у «сварах, прехитреннях». Письменник створив типові сатиричні портрети панів- ненажер, єпископів-запроданців. При цьому він майстерно використовував до­шкульні неологізми: «...ще ти крово'ід, м’ясоїд, воло'їд, ското'їд, свино'їд, куро'їд, гускоїд, птахо'їд, ситоїд, сластно'їд, масло'їд, пирого'їд; ще ти периноспал, м’яко- спал, подушкоспал». Так пише Вишенський про зрадників-єпископів.

Найгострішим за соціальною спрямованістю є твір Вишенського «Послання до єпископів». Письменник сміливо, образно розповів про ренегатство вищого духовенства, змалював суспільно-політичне становище в Україні, з симпатією по­казав життя трудового українського народу, яке у феодально-кріпосницьких умо­вах було винятково важким і безпросвітним.

До Вишенського ніхто в українській літературі так правдиво не розповідав про становище трудящих мас. «Тії хлопи простії в своїх хижах і домках сидять, а ми в палатах єпископських лежимо! Тії хлопи з однієї мисочки поливку або борщик хлепчуть, а ми по кількадесять полумисків різними смаками уфарбованих пожи­раємо!» Тут з метою глибокого викриття верхівки уніатського духовенства пись­менник майстерно використовує засіб контрасту — протиставлення. У цих рядках незмірний гнів і ненависть до чужоземних і власних гнобителів.

Письменник-полеміст з великою художньою силою і сарказмом розкриває здирство і знущання експлуататорів з трудового народу: «Де ви голих одягли? Чи не ваші милості самі обголюєте, із обори коні, воли, вівці у бідних підданих зди­раєте, податки грошові, податки поту і праці витягаєте, з них живцем лупите, об­голюєте, мучите, виснажуєте, до ком’яг і шкут, не дивлячись на годину, зимою і влітку в непогідь гоните...»

Письменник малює виразну картину продажності, яка панує в Речі Посполи­тій, де всі посади роздавалися за гроші, за хабарі: «Тому в руку тиць, другому в руку тиць і цьому в руку тиць». До того ж, зазначає письменник, хабарі беруть — від «верху» до «низу».

У творах Вишенського вперше в українській літературі розкрито владу грошей у феодальному суспільстві, де за гроші все, навіть честь і совість, продавалось і купувалось.

У «Посланні до єпископів», як і в інших своїх творах, Вишенський твердить, що єпископи-зрадники не мають ніякого права керувати церквою і бути духовни­ми наставниками віруючих, і на них, підкреслює письменник, чекає пекельний вогонь.

Твори Вишенського відбили гнів і непримиренність трудового народу у бо­ротьбі проти польського й українського панства, католицизму та уніатства. По­лум’яна діяльність письменника викликає захоплення у нащадків, а твори його посідають чільне місце в давній українській літературі.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 13 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016