Среда, 07 Декабрь 2016, 10:35
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Ідея «сродної праці» у байках Г. Сковороди

Значну частину літературної спадщини Г. Сковороди складають байки. Ско­ворода був автором першої в українській літературі збірки байок. Зразки цього жанру зустрічались і до нього, але лише він глибоко осмислив і повно розкрив потенціальні можливості байки як літературного жанру в плані зображення сус­пільного життя.

Байки Сковороди, в яких звучать актуальні мотиви часу, вийшли в світ під назвою «Басни харьковскія». У різноманітних за тематикою творах письменник пропагує свої суспільно-політичні та морально-естетичні погляди, зупиняється на проблемах співжиття людей, підносить благородні риси трудового народу: пра­цьовитість, чесність, розум, добропорядність. Цікавою частиною сковородинів- ських байок є їхня «сила» (мораль). Здебільшого мораль висловлена афористично, ритміка часто стилізована під ритміку прислів’їв та приказок. Іноді «сила» наба­гато більша, ніж основний текст байок.

Важливим у байках Сковороди є мотив «сродної праці», якій байкар присвя­тив чимало творів. Письменник настійно твердив, що праця є природною по­требою кожної людини. Без праці людина не може мати щастя і морального за­доволення. Робота дає суспільству матеріальне і духовне багатство. Але праця, твердить Сковорода, мусить бути вільною. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням виконувати посильну й доступну йому «сродну» працю. Тільки тоді всі люди будуть рівними, щасливи­ми. Сковорода також підніс вимогу самовдосконалення. Він засуджував тих, «кто вьісоко вгору дмется». «Природний и честньїй сапожник милеє и почтенние, чем бесприродньїй штатский советник».

У тогочасних правлячих колах письменник бачив багато людей, яких вважав не гідними свого стану і писав: «Верньїй признак несродственности к званню єсть гоняться за доходами».

Ідею «сродної» праці Сковорода проводить у байках «Орел и Черепаха», «Со­бака и Кобьіла», «Жаворонки», «Кукушка и Косик». Серед них особливо виділя­ється твір «Пчела и Шершень». Помітна непропорційність між основним змістом байки і «силою». Мораль втричі більша за фабулу. Шершень кепкує з бджоли, яка постійно і сумлінно трудиться, збираючи мед. А сам він хвалиться своїм станови­щем, яке дозволяє йому жити за рахунок чужої праці. Бджола ж відповідає йому, що її покликання — збирати мед: «К сему мьі рожденьї и не перестанем, поколь умрем». А без роботи вона не мислить свого життя.

Пропагуючи ідею «сродної праці». Сковорода прагне довести, що такі люди, як Шершень — паразити. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб «їсти, пити». В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А бджола — це образ мудрої, трудящої людини, яку прикрашає її «сродна» праця. Байкар вшано­вує Бджіл як символ чесності та працелюбства і ганить Шершнів як нетрудових елементів суспільства.

У «силі» на кількох прикладах Сковорода розкриває благородство людей, жит­тя яких проходить у «сродній праці». Взяти б, наприклад, пише байкар, студен­та. Багато людей на зразок Шершня твердять — для чого цей студент так багато вчився, коли не здобув для себе ніякого багатства. Сковорода відповідає, що такі люди забувають, що студент прагне не багатства, а має іншу мету — працювати за покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде ко­рисним для суспільства.

Запитайте в гончого собаки, говорить Сковорода, коли його весело? Тоді, відпо­вість собака, коли ганяє зайця. Або кіт, — коли він задоволений своїм життям? Без­перечно, відповідає байкар, коли сидить біля нори, щоб зловити мишу, хоча може її й не їсти. На цих життєвих і добре зрозумілих прикладах Сковорода стверджує важ­ливість і природність для суспільства ідеї — жити за законами «сродної праці».

Письменник у байці твердить, що «нет радостнее, как жить по натуре», тобто чесно трудитися, залежно від здібностей та покликання. Бо коли цього не дотри­муються, тоді суспільство втрачає дуже багато. Навіть коли порядну, працьовиту людину наділити великим багатством, твердить Сковорода, але усунути від «срод- ної праці», то це обертається для неї трагедією.

Великий філософ взагалі вчив, що труд є основою всієї «машини» життя і про­славляв людей праці як «трудолюбствующих», чистих серцем. їм протиставляв він представників панівної верхівки, як звірів, зміїв, що мають серце, жадібне до зо­лота, «любящее мудрствовать об одних кошельках и чемоданах». І з цим важко не погодитись.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 102 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016