Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Збірка творів Г. С. Сковороди «Сад божественних пісень» - втілення ідей гуманізму, правди, працьовитості

Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі — одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь. Письменник і філософ, композитор і співак, знавець багатьох мов. Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знання­ми, відповідністю духовних устремлінь своїм вчинкам і діям, його творчий доро­бок по праву є надбанням не тільки української, а й світової ісультури. Творчість Сковороди — це цілий світ, у якому є так багато корисного і цікавого для нас.

Цінним доробком письменника є його збірка віршів «Сад божественних пі­сень», куди увійшли поетичні твори митця, написані у період з 1753 до 1785 ро­ків. Назва збірки не відповідала змістові та ідейному спрямуванню творів, що ввійшли до неї. Поет назвав свої пісні «божественними», хоч у них не було нічого релігійного, забобонного. З біблійними книгами їх поєднували хіба що епіграфи, прив’язані до теми віршів чи образів. Це було відгомоном традиції давніх пись­менників — давати мудровані назви книгам.

Поетична збірка «Сад божественних пісень» — це прославлення ідей гуманіз­му, правди, працьовитості. В основу композиції збірки Г. Сковорода поклав але­горію саду. Хоча деякі пісні і мають жанрові ознаки панегіриків, рівень автор­ського самовираження досить високий, бо автор використовує низку художніх образів, генетично пов’язаних з українським фольклором. Митець прагнув вивес­ти українську поезію зі схоластичної закостенілості, освіжити її тематику, набли­зити до народу.

Поезія Г. Сковороди оптимістична, життєствердна. Вона пропагувала ідеї віль­ної праці в ім’я трудового народу, щастя, віру в світле майбутнє, її проймали мо­тиви виховання людини в дусі служіння народові, працьовитості, чесності й бла­городства. Поет закликає до самопізнання, морального вдосконалення, оспівує красу природи, малює явища соціального життя, критикує суспільні й особисті вади людей.

Вірші «Ах поля, поля зеленьї» та «Ой тьі, птичко, жолтобока», які стали на­родними піснями, створювались під значним впливом народної лірики. У них поет прагнув образно відтворити красу рідної природи, полів, степів, лісів. Він, як ніхто інший до нього в українській літературі, відчував значення природи в житті людини.

У поезії «Ой тьі, птичко, жолтобока» Сковорода настійно проводить думку, що людина проста, трудівник має право на повагу й визнання. І, навпаки, час­то високе становище посідають недостойні люди — бездарні, які тільки мріють про власні вигоди. Письменник звертається до популярних народнопісенних об­разів — пташки, явора. Птах звиває гніздо в небезпечному місці, явір також під небезпекою — то біля води, де підмивається його коріння, то на горі, де буйні вітри ламають його гілля. Засіб персоніфікації тут допомагає глибше і яскравіше розкрити ідею твору.

Сковорода не просто наслідував фольклорні твори. Він брав з народної ліри­ки окремі мотиви, прийоми образності, але майстерно їх інтерпретував і підпо­рядковував власному задумові, вдало поєднуючи зі своїми думками. Таким чином фольклорний поетичний матеріал під пером талановитого майстра слова набував нового ідейного значення.

Болісно відчуваючи трагізм життя покріпачених народних мас. Сковорода за­судив кріпосницький лад як «людоїдство» і прославив волю. У поезії «Ве ИЬегІаІе» («Про волю») він оспівує свободу як необхідну умову існування й розвитку наро­ду, уславлює Богдана Хмельницького як поборника волі.

Что то за вольность? Добро в ней какое?

Иньї говорят, будто золотое.

Ах, не златое, если сравнить злато.

Против вольности оно еще блато.

О,   когда бьі же мне в дурне не пошитись,

Дабьі вольности не могл как лишитись.

Будь славен вовек, о муже избранне,

Вольности отче, герою Богдане!

Сковорода вважає, що воля є найбільшою цінністю в світі, більшою, ніж «злато», ніж багатство. Про волю, до якої прагне все людство, говорить Сковорода у вірші «Голова всяка имеет смьісл». Для поета боротьба за волю — це його життєве кредо:

...и мне вольность одна єсть нравна И безпечальньїй, непростьій путь.

Се — моя мера в житіи главна.

Серед поетичних творів Сковороди своєю сатиричністю, спрямованою проти соціального зла, художністю виділяється твір «Всякому городу нрав і права». Са­тира спрямована насамперед проти феодалів-кріпосників, козацької старшини, які, користуючись підтримкою царизму, насильно перетворювали селян та бідних козаків на кріпаків, відбирали у них землю, майно. До глибини душі письменник ненавидів тиранію і завжди гостро говорив про царів, вельмож, панів. Він сміливо запитує сильних кріпосницького світу:

О мире! Мир бессоветньїй!

Надежда твоя в царях!

І відповідає:

Вихрь развеет сей прах.

«Правителів» свого часу письменник порівнює з вовками, що порядкують у «вівчарні». Виступаючи з критикою владарів феодального світу. Сковорода вда­вався до їдкого сміху й сатири. У його творах багато сатиричних стріл, спрямова­них проти тиранії, насильства кріпосників, проти їхнього розкішного і розпутного життя, проти зловживань чиновників тощо. Особливо відзначається сатиричним спрямуванням пісня «Всякому городу нрав и права».

Тут Сковорода виводить цілу галерею образів тогочасного життя. Один «непре- станно стягает ґрунта», це — поміщик або козацький старшина, що захоплює чужі землі. Другий — «для чинов угльї панскіи трет», це — чиновник-кар’єрист, що пробиває собі дорогу підлабузництвом. Шахрай-купець «при аршине все лжет». Представник тогочасного суду (юрист) «строит на свой тон ... права». «Панегирик сплетает со лжей» поет, який прославляє панів. Не кращі й інші, які «образьі жи­рових чтут тузов», у яких «шумит дом от гостей, как кабак».

Поета турбував і тодішній стан освіти в Україні. Схоластична наука була дале­кою від вимог життя, інтересів народу. Сковорода пише, що студентові «С диспут

трещит голова», бо йому доводиться постійно зазубрювати релігійні догми, а по­тім на тривалих диспутах їх обговорювати.

Сатира має народний характер. Письменник підносить ідею совісті «как чис­тий хрусталь», правди, розуму.

Григорій Сковорода увійшов в історію українського народу як видатний оригі­нальний філософ-гуманіст, письменник-демократ. Його кращі твори є життєдай­ним джерелом, з якого черпатиме наснагу ще не одне покоління.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (18 Октябрь 2016) | Просмотров: 67 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016