Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:06
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Конфлікт «природної людини» Гурона і «цивілізованого» французького суспільства (за повістю Вольтера «Простак»)

Усі філософи і письменники світу по-різному намагалися осягнути смисл бут­тя, його добрі і погані риси, правила життя у великому людському мурашниісу, що має назву «Планета Земля». Наш «цивілізований світ» розглянутий наче під мікроскопом у багатьох творах Вольтера, наприклад у «Мікромегасі». Цей твір — зовсім не наукова фантастика, як може здатися на перший погляд. Письменник показує сучасну цивілізацію очима прибульців із космосу, і головний їхній висно­вок полягає у тому, що люди не вміють бути щасливими, бо вони свій такий ма­ленький світ зробили злим, сповненим страждань. їхні сварки за шматочок землі, цю «грудку багна», смішні прибульцям, проте люди продовжують нищити одне одного в абсурдних війнах. Житель Сиріуса навіть забажав розтрощити цей гид­кий мурашник, населений вбивцями, та житель Сатурна його зупиняє: не треба поспішати, бо люди самі працюють над своїм знищенням...

Гурон, юнак з чистою душею з Американського континенту, якого доля заки­нула у Францію, не розуміє звичаїв так званого культурного світу. Але, що довше він живе у новому для себе суспільстві, то більше розуміє, що жителі цієї країни гірші за будь-якого дикуна. Він каже: «їх звуть дикунами, а вони, хоча й грубіші, але й добріші, тоді як жителі цієї країни хоча й витончені, а все ж таки шахраї... Щось я не бачу у цьому доброго промислу Божого...»

Юнак вражений, що він, народжений вільним, в іншій частині світу має хрес­титися, служити у війську... Він не може зрозуміти, чому суспільство каже, що живе Божим Законом, та насправді це вже закони не Творця, а королів і папи. Здобувши військову перемогу, він має надію на підвищення у службі, та замість цього Гурону пропонують купити свій чин. Це ображає юнака: він не розуміє та­кого устрою.

Гурон ставиться до всіх доброзичливо і не може зрозуміти, чому хтось інший може бажати йому поганого. Єзуїт Ла-Шез, підслухавши висловлювання Гурона, пише донос на незнайому людину: йому не вперше ламати чуже життя.

Вольтер описує трагічну історію кохання мадемуазель де Сент-Ів до чудернаць­кого юнака. Гурон не зрозуміє, чому, якщо люди кохають одне одного, вони не можуть одружитися за згодою серця. Одруженням і людським щастям у цьому су­спільстві керує вигода. Навіть такий рух закоханого серця, як бажання мадемуазель де Сент-Ів визволити свого коханого з Бастилії, не пом’якшує душі «благородно­го» чиновника, до якого звертається наречена Гурона з проханням про допомогу. Чиновник з холодним серцем оволодіє мадемуазель — усього на одну ніч. Ціною її справедливого і великодушного вчинка було безчестя. Прекрасна і чиста де Сент-Ів не витримає наруги і помре. Така ціна життя у схибленому суспільстві!

Наївний простак запитує і хоче дістати відповіді, та роз’яснення оточуючих завжди якісь розпливчасті, тому Гурон погоджується зробити щось тільки після прохання мадемуазель. У країні усі або брешуть, або не кажуть усієї правди, ли­цемірять, замовчують деякі обставини. Гурон промовляє до співбесідників пря­мо, чим їх ошелешує. З приводу однієї прочитаної книжки він каже як вихована, але простодушна людина: «Я можу помилятися, але ви знаєте, я звик говорити все, що думаю, або, швидше, відчуваю. Я підозрюю, що людські судження часто залежать від хибних уявлень, від моди, від забаганки. Я висловився згідно зі сво­єю природою... та може бути, що більшість людей недостатньо прислухається до голосу своєї природи...» правда, більшість людей не тільки не прислухаються до природи, вони й логікою керуються дуже рідко.

Після роздумів про причини свого перебування у Бастилії Простак доходить висновку, що у Франції немає законів, коли тут можна засудити людину, навіть не вислухавши її. Він порівнює Францію зі своєю рідною країною і каже: «Я на­родився вільним, як повітря, я дорожив тільки цією свободою і предметом моєї любові; їх у мене забрали... Двадцять років прожив я гуроном. їх називають вар­варами, тому що вони мстять ворогам, та ніколи не утискають друзів...» Висновок Гурона дуже цікавий: «Ех, не проти англійців треба було воювати!»

Вольтерову сатиру на суспільство Франції можна поширити на усі існуючі країни і суспільства. У кожному можна побачити явища, описані Вольтером. Сам письменник шукав свої мрії у далекій Росії та вільній Америці... Га омріяна пись­менником ідеальна країна усе ще залишається у майбутньому.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 199 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016