Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Чому Вільгельм Телль - народний герой?

«...Ні, для моїх високих ідеалів сторіччя поки не дозріло, я — громадянин тих сторіч, що прийдуть...», — написав колись великий німецький поет Ф. Шиллер.

Фрідріх Шиллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він — автор твору, який Європа сьогодні обрала своїм гімном. Це — «Ода к радості», слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це вакхічний твір, який славить життя, радість і вино:

І черв’як утіху знає І небесний херувим.

Станьмо дружною сім’єю Жити правдою й добром Присягаю цим вином...

Цікаво, що німці дуже люблять і свого Поета і створеного ним літературного героя. Вони проводять свята, виставки та імпрези й у шиллерівському Ваймарі, і у Марбаху, де він народився. Всюди заходи мають засвідчити актуальність спад­щини великого німецького поета. Шиллер — об’єкт не абиякого культу у Вайма­рі. Тут є цукерки «льочки Шиллера», вино «Шиллерпунш», навіть підставки для олівців у вигляді яблука, простромленого стрілою — нагадування про Вільгельма Телля, одного з найулюбленіших персонажів німецьких карнавалів.

У чому ж річ? Чим заслужив Шиллер таку повагу до себе і своєї творчості?

Ф. Шиллер — великий німецький поет і драматург, який став виразником ідей просвітництва — свободи, рівності, справедливості, права на бунт особистос­ті проти деспотизму. Він — автор народної драми «Вільгельм Телль», у якій опо­етизована боротьба за національну незалежність Німеччини і за право на особис­ту свободу.

Він народився 10 листопада 1759 року у країні мальовничих сіл та напівзруй- нованих замків — свідків минулої могутності Німеччини. Дитиною Фрідріх любив

 

вистави лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій. Згодом хлопчика віддали до латинської школи, потім до семінарії. Та понад усе майбутнього дра­матурга цікавили твори Овідія, Горація, Вергілія. Саме в греків Шиллер побачив, що літературі потрібний справжній народний герой. Він став писати вірші і дра­ми, шукаючи того самого героя, який був би зрозумілий усім.

Кого зробити своїм героєм — одинака чи натовп? Шиллер вирішує цю проб­лему на користь одинака. Він не любить натовпу, він розуміє, що натовпом за­вжди хтось керує. Поет змушує юрбу бездіяльно чекати, поки їй подасть гасло до визволення випадком долі визначений герой. Вільгельм Телль не ватажок, та доля обирає його своїм провідником. Телль — тільки влучний стрілець, відзначе­ний долею обранець. Та й народ у драмі «Вільгельм Телль» це вже не просто на­товп, не просто юрба. Це юрба, складена з героїчних особистостей, тому кожен із них рівний Вільгельмові і так само може очолити війну за незалежність. У Шил- лера юрба ідеальна. Вона організована і її представники розмовляють виключно «високим штилем».

Так з’явився Вільгельм Телль, вкрай необхідний для виховання народного ха­рактеру. Вільгельм — миролюбний і покладистий, схильний терпіти образи, але не боротися.

Хай кожний вдома буде жити в тиші.

Хто сам сумирний, того лишать з миром...

Він вірить, що терпіння та послух принесуть свої плоди і все минеться. Та дійсність руйнує його ілюзії. Австрійці руйнують його рідну Швейцарію. Старо­му Генріху Гальдену виколюють очі через те, що він не видав, де ховається його син. Вільгельм Телль живе зі своєю родиною, щодня ризикує життям у боротьбі зі стихіями. Він розуміє, що боротьба буде, бо

прекрасний край, благословенний небом.

Та той, хто землі наші обробляє Не скористається посівами своїми...

Тут вся земля — церковна й королівська...

У відповідь на запитання юного Вальтера, хто ж той король, що він такий страшний, Вільгельм відповість з іронією: «Він підданих кормилець й захисник...» Послідовний у своїх думках і справах, Вільгельм не вклониться імперському на­місникові і буде схоплений. Йому загрожує смертна кара.

Геслер, знущаючись із нього, примушує Вільгельма стріляти у яблуко, постав­лене на голову його синові, маленькому Вальтеру. Це просто знущання з батьків­ських почуттів. Вільгельм збиває яблуко, хлопчик залишається живий, але їм обом не дарують обіцяної волі. Дивом рятується Вільгельм, його серце горить святим вогнем помсти.

Так, є кінець насильству і тиранам Коли жорстоко розтоптані права І гніт нестерпний...

Тоді разючий залишиться меч...

Образ Вільгельма Телля дуже цінував український письменник П. Куліш. У 1860 році в «Передньому слові до громади. Погляд на українську словесність» — передмові до виданого альманаху «Хата» він писав: «Нехай воно й буде собі до любої вподоби кожному, хто розуміє всяку красу і правду, якою б її мовою не вимовлено. Нехай читають Пушкіна і Гоголя наші земляки, нарівні з Байроном, Шиллером і Міцкевичем...»

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 83 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016