Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:30
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 18
Гостей: 18
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Державна влада з погляду Е. Т. А. Гофмана (на прикладі казки «Малюк Цахес»)

Змальоване у повісті «Малюк Цахес» невелике німецьке князівство, де живуть і реальні люди, і фантастичні істоти, дуже нагадує рай. Країна «оточена високи­ми горами, вкрита зеленими пахучими луками, оздоблена дзвінкими потоками та веселими водоспадами, і без жодного міста, зате з привітними селами, а подекуди й замками». Гофман зачарований створеним уявним князівством і називає його дивовижним прекрасним садом.

Князь Деметрій уособлює у казці образ гарного правителя: «Кожний знав, що в країні володарював князь Деметрій, але ніхто не відчував його влади...» — так зма­льовує його Гофман. Деметрій дозволив жити у своїй країні феям, віру у яких його наступник, молодий Пафнутій, вважав темною. Після смерті батька він почав «во­лодарювати по-справжньому». Та не знає, з чого почати, тому й прислухається до свого камердинера Андреаса, якого робить міністром, і «запроваджує» освіту.

Перший крок у «освіті» — це знищення чудес у країні, вигнання фей і чаклу­нок, яких оголошено «ворогами освіти». Андреас є і автором запровадження тих заходів, за допомогою яких буде наведено «лад» у державі: «Геть усіх фей з країни. Хай їхні палаци очистить поліція, їхнє небезпечне майно конфіскує, а самих фей, як волоцюг, виженемо геть на їхню батьківщину...»

Задля того, щоб усі рішучі дії були виправдані, Андреас вдається до негативного піару: починає розповідати про «батьківщину фей» — Джінністан, який сам ніко­ли не бачив — усякі бридоти, наче б то це «жалюгідна країна без культури, освіти, вченості, акацій, без щеплення віспи, власне, вона і зовсім не існує». У прекрасній країні починає творитися зло — вирубують чарівні квітучі гаї, нищать маєтки.

Гофман змальовує істинне зло князівства — її головних посадовців, Протекста- туса Мондштайна та князя Барсануфа. Протекстатус — міністр закордонних справ, хитрий, підлий, улесливий негідник. Князь Барсануф, улюбленець Пафнутія, на все має готову відповідь, грає з князем у скраклі, добре розуміється на грошових спра­вах і добре танцює гавот. Насмішкуватий Гофман ніби підморгує читачу: ось, ди­вись, не треба вченості і вміння для того, щоб бути високопосадовцем!

Усі високопосадовці князівства засліплені блиском золота з волосся потворно­го Ціннобера настільки, що він досить швидко робить кар’єру до найвищих щаб­лів влади. Гофман описує механізм створення культу особи Цахеса: усі найкращі досягнення у музиці, у мистецтві складання віршів, у науці приписують йому. Те саме відбувається і сьогодні у тих країнах, де люди не хочуть бачити дійсність і вважають за краще для себе називати потвор геніальними, ніж боротися із ними і казати правду.

Після того, як Цахеса скинуто, найбільше «сумує» вчений Мош Терпін — але не за Цахесом. Він вважає себе пропащою людиною, бо втратить свою посаду, і королівську винницю, і надію отримати... орден Зелено-плямистого тигра із ґу­дзиками! Мош Терпін з тих вчених, для яких наука є джерелом особистого збага­чення, а не знань.

Яким сильним може бути вплив культу, Гофман змальовує через опис похо­рону міністра Ціннобера. Саме міністра, а не крихітки-потвори! Для усього кня­зівства прихована причина смерті: Цахес залишається гарним посадовцем, який несподівано вмер. Дзвонять дзвони, плачуть городяни і селяни, «що держава втра­тила свою найкращу підпору і що, мабуть, ніколи вже не стане біля керма влади людина такого глибокого розуму, такої великої душі, такого доброго серця, пере­йнятого турботою про загальне добро, як Циннобер».

Гортаючи сторінки казки Гофмана, згадуючи не дуже давню історію, мимово­лі подумки звернешся до уявного читача цього великого романтика: «Чому ти так погано читаєш? Чому не бачиш того, що у XIX столітті передбачив цей фантас­тичний письменник? Можливо, якби ти гарно читав і все зрозумів, погані і тра­гічні сторінки нашої історії писати б не довелося...»

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 9 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016