Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:05
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

«Ніхто із смертних на землі не відгада своєї долі...» Людина і доля у поемі Дж. Г. Байрона «Мазепа»

Доля — одне з центральних понять романтизму. Кожен романтичний твір є розповіддю про долю і фатум у житті людини або держави. Український гетьман Мазепа, герой однойменної поеми Дж. Байрона — образ скоріше романтичний, ніж історичний. Цю поему дослідники вважають чи не найкращим твором англій­ського поета-романтика, хоча усі події, зображені у ньому — суцільна вигадка, плід уяви, який не має майже нічого спільного з реальним історичним героєм.

Героєм Байронового твору Мазепа став тому, що був відомий як борець за не­залежність козацької держави. Для Байрона-романтика український гетьман сим­волізує собою саме такого борця за волю. Свого часу з тієї самої причини Мазе­пою цікавився Вольтер, який писав «Історію Карла XII». Але не лише боротьба цікавила Вольтера і Байрона — обидва письменники уподобали легенду про лю­бов Мазепи до дружини заможного польського шляхтича.

Читач знайомиться з літнім сімдесятирічним Мазепою після поразки під Пол­тавою. Український гетьман зображений як «дуб-титан, землі козацької гетьман». Він гарно вдягнений, у горностаєвій кнреї, з дорогим військовим спорядженням. Та понад усе Мазепа турбується про свого купратого коня, якому зобов’язаний життям. Байрон милується гетьманом, порівнює Мазепу та його коня з легендар­ним полководцем Олександром та його конем Буцефалом. «Слава Скитії зів’яне перед тобою, мій гетьмане...», так характеризує Мазепу Карл XII.

Десь на перепочинку у відступі після битви гетьман розповідає королю історію свого кохання до однієї панни при дворі польського короля Яна Казиміра. Бай-
рон вустами Мазепи описує своє юне кохання як справді романтичне: нюанси, знаки, якими обмінюються закохані, він змальовує образ кохання як електричний дріт, або вулканічний вогонь, або як палаючий ланцюг, що єднає закохані серця. Він зображує кохання, як почуття, що сильніше за смерть: лицар, який був вож­дем тисячів, не може вже контролювати самого себе. «За мить єдину я всю віддав би Україну, до неї всю мою любов...», — каже закоханий Мазепа.

Далі із Мазепою відбувається таке: її чоловік насилає вбивць, які садовлять невдалого коханця на коня, зв’язавши руки, і пускають бігти у ліс, обрікши його таким чином на смерть. Усе, що бачить згодом знесилений юнак — це образи ро­мантичної природи: «Все далі, далі кінь і я неслись, як вітру течія, лишаючи у да­лині дими стовпами і вогні...» Далека путь змінює світогляд закоханого юнака: «Терпіння довге без кінця приборкує людські серця...», — каже Мазепа.

Саме таким чином Мазепа потрапляє до українського степу, бачить привид ці­лої купи коней — багатотисячний табун, який летить степом. Це є перша ознака майбутньої волі Мазепи. Нарешті кінь Мазепи падає і вмирає, те саме має статися і з героєм поеми... Та його підібрали козаки, а згодом він домігся гетьманської бу­лави... Поема закінчується словами покори долі — вистражданим Мазепою жит­тєвим досвідом: польський пан, який так вчинив із Мазепою, фактично підштовх­нув його стати гетьманом — «козацьким королем». Мазепа втішає переможеного короля Карла словами:

«Забудь свої незгоди злі.

Забудь свої пекельні болі.

Ніхто із смертних на землі Не відгада своєї долі...»

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 13 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016