Четверг, 24 Август 2017, 05:12
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Біблійні сюжети й мотиви в українській літературі

Біблія суттєво вплинула на розвиток усієї української літератури.

Християнська віра вже до кінця І століття здобула багато прихильників у сві­ті. У багатьох європейських країнах були засновані християнські громади. Піз­ніше вони були засновані в Малій Азії, Північній Африці, а згодом Христове вчення розповсюдилося по всьому світу. Біблія стала найпопулярнішою книгою і суттєво вплинула на розвиток світової літератури. Вона перекладалася багатьма мовами, а сюжети із Святого Письма стали основою багатьох творів.

Із старозавітних героїв великою популярністю користувався цар Соломон. Його мудрість оспівана в багатьох творах, а міфічне багатство стало темою тво­рів багатьох митців, у тому числі й письменника Хагардта, твори якого в наш час стали особливо популярними.

В оригінальних творах руських авторів на передньому плані виступає му­дрість Біблії. Уже найперші твори свідчать про обізнаність русичів із Святим Письмом. Літописець Нестор, який уклав «Повість минулих літ», поряд з ціліс­ною картиною історичних подій включив богословські трактати, житія святих, оповідання, легенди, історичні перекази, повчання, промови, що стали не лише ілюстраціями до літопису, а й надали його твору більшої значущості, відкрива­ли, що людська історія священна.

Нових висот сягає християнська мораль у «Повчанні» Володимира Монома- ха. Цим «Повчанням» київський князь прагнув вказати шлях у житті не лише своїм дітям, а й усім християнам.

Бог змінює світ, діє через видатних людей. Особливу вагу в історичному по­ступу має література, що здатна вплинути на розум і достукатися до серця і душі людини.

Афонський монах родом із Судової Вишні, відомий письменник Іван Ви- шенський із далекої чужини слав палкі послання, в яких закликав українців мати міцну віру і непорушну надію в живого Бога. У своїй творах Іван Вишен- ський посилався на Біблію, пересипав власні рядки виписками із Святого Пись­ма, звертався до біблійних персонажів, розкривав значення біблійних історій.

Іван Вишенський творив у часи історичних зрушень, на зламі двох віків, коли в Україні розгорталася релігійна полеміка, в якій Біблія була головним критері­єм істини. У XVI столітті в Україні створювали рукописні збірники повчань, в яких живою народною мовою передавалися євангельські оповіді. У Києво-Пе­черській лаврі готуються збірки різних українських авторів, у яких письменни­ки в чернечих рясах творили свої трактати, розсіваючи зерна християнської мо­ралі.

З 1840 року Тараса Григоровича Шевченка почали називати на Україні Коб­зарем. Уже в його перших творах рясніють релігійні переживання. Поет передає народні уявлення про Бога, про праведну чи грішну душу, а посередником між людьми і Творцем вважає народного співця — кобзаря:

Старий заховавсь

В степу на могилі, щоб ніхто не бачив.

Щоб вітер по полю слова розмахав.

Щоб люди не чули, бо то Боже Слово,

То серце поволі з Богом розмовля.

То серце щебече Господнюю славу,

А думка край світа на хмарі гуля.

(«Перебендя»)

Шевченко мріяв про вільну Україну, і в його мріях вона була схожа на бі­блійну обітовану землю, майбутнє виступає з прикметами Едему:

Подай же руку козакові І серце чистеє подай!

І знову іменем Христовим Ми оновим наш тихий рай.

Його твори рясніють звертаннями до Бога, а епіграфом до поеми «Сон» («У всякого своя доля...») Шевченко обрав слова з Євангелія від Івана: «Я йду до Отця... І вблагаю Отця я, — і втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік пе­ребував, — ^уха правди, що його світ прийняти не може, бо не бачить його та не знає його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває і в вас буде він» (Ів., 14:12—17).

Поеми «Тризна», «Великий льох», «Кавказ», послання «І мертвим, і живим...» розпочинаються епіграфами зі Святого Письма, а у вступі до поеми «Єретик» Кобзар згадує біблійного пророка Єзеки'іла, що проповідував серед юдеїв у V ст. до н. е. і нещадно висміював намагання своїх земляків відкупитися від гніву Бога ритуальними жертвоприношеннями.

«Псалми Давидові» Шевченка — це ніби невеличкий Псалтир, який є не тільки високохудожнім перекладом давніх релігійних молитов. Це, в першу чер­гу, заповіді поета рідному народу, гімн Богові:

Псалом новий Господові І новую славу Воспоєм чесним собором.

Серцем нелукавим.

Во Псалтирі і тимпані Воспоєм благая,

Яко Бог кара неправих,

Правим помогає.

(Псалом 149)

Біблія для Шевченка була ясною моделлю спасіння України. У «Подражанії 11 Псалму», «Осія. Глава XIV (Подражаніє)» поет звертається до Бога і пророче малює майбутню долю України.

Із смертю Шевченка не перервався вплив Біблії на розвиток української лі­тератури.

Іван Якович Франко у «Легенді про Пілата» спирається на біблійну історію про Каїна та Авеля; у поемі «Смерть Каїна» несподівано і трагічно звучить мо­тив утраченого раю; поема «Мойсей» стала окремою версією відомої біблійної історії.

Леся Українка змалку виявляла інтерес до Біблії, яка стала для неї джерелом багатьох образів і сюжетів.

XX століття — це час войовничого матеріалізму. Насаджувалася нова віра у вічну матерію, у комуністичний «рай» на землі.

1918 року Грицько Чупринка писав:

Завтра стане храм базаром І майданом сад;

Опанує Божим жаром Комерційний лад.

Здавалося, що в час глобального атеїзму Вічна Книга буде назавжди викрес­лена зі свідомості народу, але вона продовжувала надихати на творчість. Олег Ольжич, Богдан-Ігор Антонич, Юрій Клен, Микола Зеров та багато інших тала­новитих митців знову і знову зверталися до Біблії, доводили, що матеріальний світ є залежним від світу духовного, а Слово походить від Творця.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017