Среда, 13 Декабрь 2017, 22:39
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 71
Гостей: 71
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

«Енеїда» І. Котляревського - енциклопедія народознавства

«Енеїду» Котляревський писав упродовж тривалого часу. Чверть століття письменник удосконалював свій твір, щоб зробити його довершеним у всьому.

Задум написати поему виник у Котляревського в середині 90-х років XVIII століття, коли він був учителем поміщицьких дітей у маєтках Золотонісь­кого повіту. Вечорами Котляревський ходив на гуляння молоді, уважно прислу­хався до гострого, дотепного слова, записував прислів’я, приказки. Мабуть, саме тут виник у митця задум переповісти поему Вергілія «Енеїда» так, щоб краяни з-під Полтави, Черкас чи Києва в картинах і образах нового твору побачили себе, своє минуле і сучасне.

У свій твір Котляревський увів елементи народного світобачення, в якому реальність химерно переплітається з фантастикою, дійсне з уявним, урочисте нерідко супроводжувалося низьким, трагічне йшло поряд з комічним. І все це було приперчене народним гумором і сатирою. Поет досягнув успіху насамперед тому, що з твору «Енеїда» залунав розкотистий, гучний сміх народу, а розвінчан­ня небожителів і античних героїв підводило читача до думки, що всі люди від народження є рівними, і тільки соціальні умови поставили одних над іншими.

Уже перше знайомство з «безсмертними» переносить читача в старосвітські українські хутори. Юнона, дізнавшись про морський похід Енея, «сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса, взяла спідницю і шнурівку» і помчала до свого сусіда Еола за підмогою.

Венера також і одягом, і поведінкою не відрізняється від поміщиць тих ча­сів. Вирушаючи до «Зевса на ралець», «взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий». На Дідоні бачимо «кораблик бархатовий, спідницю і корсет шов­ковий», запаску, червоні чоботи, хустку з вибійки. Сестра Дідони Ганна мало того, що має поширене українське ім’я, так і виглядає, як проворна, чепурна і гарна дівка-україночка: «В червоній юпочці баєвій, в запасці гарній фіналевій, в стьожках, в намисті і ковтках». Закохана Дідона убирає Енея, «як парубійка до дівок»: в «штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки, і шапку, пояс з ка­ламайки, і чорний шовковий платок».

«Енеїда» може слугувати справжньою енциклопедією для етнографа, який узявся б вивчати народне життя, адже, наприклад, у поемі згадано українських страв і напоїв більше, ніж у книжці М. Маркевича «Обьічаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», що була видана 1860 року.

Що ж їдять і які напої вживають троянці? Після бурі на морі зголоднілі ман­дрівники «пхали в куток» «з салом галушки», «лемішку і куліш», «брагу». Дідо­на може похвалитися багатим столом, хоча і її їжа не відрізняється від народ­ної. Тут бачимо «свинячу голову до хріну», локшину, індика з підливою, куліш і кашу, «лемішку, зубці, путрю, квашу і з маком медовий шулик». І все те запи­вається медом, слив’янкою, пивом, брагою, сирівцем, горілкою простою і кал- ганкою, варенухою, сивухою.

Цар Латин, приймаючи «Енеєвих бояр» — посланців частує їх від душі:

Пили горілку до ізволу.

І їли бублики кав’яр;

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни; ...

Котляревський у «Енеїді» виявив не тільки кулінарно-гастрономічну обізна­ність, а й знання народних звичаїв, ігор, танців, музичних інструментів.

Троянці вміють хвацько «садити третяка», гацака, гайдука. На бенкеті у Ді- дони

Бандура горлиці бриньчала.

Сопілка зуба затикала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали.

Кругом дівчата танцювали В дробушках, в чоботях, в свитках.

Особливо яскраво виявилася народність поеми в оповідях про життя гріш­ників у пеклі і праведників у раю. Тут можна впізнати народні ігрища, розваги, сцени сільських вечорниць:

У ворона собі іграли.

Весільних пісеньок співали.

Співали тут і колядок;

Палили клоччя, ворожили.

По спині лещатами били.

Загад овали загадок.

Усі картини потойбічного світу — це яскраві панорами народного життя, змальовані Котляревським на основі глибокого знання народних вірувань і уяв­лень.

І. П. Котляревський поемою «Енеїда» показав світові, що в центрі Європи живе самобутній народ зі своєю мовою, історією та культурою.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 224 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017