Суббота, 21 Октябрь 2017, 17:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 29
Гостей: 29
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Багатство художніх засобів і прийомів у поемі І. Котляревського «Енеїда»

«Енеїда» Котляревського — це не пародія на латинську епопею Вергілія. Від першої до останньої строфи вона наскрізь українська.

Олесь Гончар у письменницьких роздумах про творчість безсмертного пол­тавця писав: «У цій наіскреній сонцем, розпашілій од земних пристрастей пе­релицьованій «Енеїді», в якій, до речі, від Вергілія нічого, крім фабули, не ли­шилося, була не тільки полеміка з сухоребрістю класицизму, а аскетичними літературними самообмеженнями, — тут було ще більше від самого життя, що ним яскріє вся тканина поеми, весь соковитий гумор її, що раз у раз скипає гні­вом нещадної соціальної сатири».

Найприкметніша риса поеми Котляревського — це справжня українізація твору, яка виявляється буквально в кожній строфі, в кожному епізоді, в кож­ній деталі.

Жанр бурлексно-травестійної поеми вимагав від автора особливого стилю, жартівливого тону, глузування і переодягання героїв у невідповідну їхньому ста­ну форму, вживання дотепних народних виразів, прислів’їв, приказок, цікавих порівнянь, метафор, епітетів, лайливої лексики та ін.

Котляревський переодяг олімпійських богинь і земних цариць у спідниці, кунтуші, чоботи.

Художні засоби в поемі, за допомогою яких досягається комічний ефект і бурлескний тон, надзвичайно різноманітні. Серед них порівняння, які допо­магають найлегше зіставити невідповідні предмети і явиїца і цим досягти ко­мізму, гумору, іронії. Наприклад, незадоволений тривалим гостюванням Енея в Дідони, Юпітер каже: «Убрався в патоку, мов муха; засів, буцім в болоті чорт»; «Еней піджав хвіст, мов собака, мов Каїн, затрусився увесь»; троянці «замурко­тали, мов коти». А коли Еней утік від Дідони, то «прибіг к троянцям, засапався, обмок в поту, як би купався, мов з торгу в школу курохват».

Олімпійські боги, гостюючи у Зевса, «уже либонь були п’яненькі, понадува­лись, мов йоржі!»

Використовуючи деякі порівняння, поет різко знижує образ, робить його ко­мічним, смішним. Боги «із неба виткнули носи», «як жаби літом із роси», а Ве- нера, «як собака, хвіст піджавши, пішла к порогу до дверей». Троянці «охляли, ніби в дощ щеня»; Сівілла «тряслась, кректала, побивалась, як бубен, синя ста­ла вся; упавши на землю, качалась, у барлозі мов порося»; Турн, «як утопленик, посинів весь, дрижали губи». Енеєві на похмілля «опухли очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило», «за серце ссало, мов глисти».

Описуючи штовханину душ померлих на березі Стікса перед переїздом у пе­кло, Котляревський за допомогою порівнянь розгортає перед читачем яскраве художнє полотно, створює яскравий зоровий і слуховий образ:

Як гуща в сирівці іграє Шиплять, як кваснуть буряки.

Як проти сонця рій гуляє.

Гули сі так небораки.

Більшість метафор письменник взяв із народних уст, деякі створив сам, а всі вони разом надають мові «Енеїди» яскравої образності. Чорна ніч «із неба зслиз­ла», «звізди повтікали пріч», «троянці всі замурмотали», «ми всі... волочимся без талану», завзятий Еней «летить оп’ять врагів локшити, летить троянців ободри- ти, роздуть в них храбрості огонь».

«Енеїда» рясніє прислів’ями та приказками, які всотали багатовіковий досвід народу, його погляди і настрої. Ці малі фольклорі жанри виразно характеризу­ють суспільні явища, розкривають стан героїв, відтворюють обстановку. Іно­ді письменник змінює, вкорочує прислів’я і приказки, та частіше вводить їх у текст повністю: «Хто чим багат, то тим і рад», «Великії у страха очі», «Пропали! Як Сірко на базарі», «Надувсь, мов на огні лопух», «Одна біда тягне за собою десять», «З огню та в полум’я» та інші.

Щоб передати картину військового походу, Котляревський використав пі­сенний образ:

Не хмара сонце заступила.

Не вихор порохом вертить.

Не галич чорна поле вкрила.

Не буйний вітер се шумить:

Се військо йде всіма шляхами.

Се ратне брязкотить збруями.

Читаючи «Енеїду», помічаєш, що манера оповіді автора схожа на жартівли­ву народну казку, легенду, анекдот. Репліки, вигуки, діалоги, монологи героїв твору яскраво забарвлені, наповнені українським гумором. Кожна строфа, ко­жен рядок твору вражає соковистістю, наповненістю, народним розумом і та­лантом.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 55 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017