Среда, 13 Декабрь 2017, 22:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 61
Гостей: 61
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Образи Гонти та Залізняка (за поемою «Гайдамаки»)

Ставлення Шевченка до гайдамаків. (Поет захоплюється героїзмом повстан­ців. Вони для нього є справжніми героями, орлами, які на ґвалт України зле- тілися, щоб рятувати її:

Літа орел, літа сизий Попід небесами.

Гуля Максим, гуля батько Степами-лісами.

Ой літає орел сизий,

А за ним орлята;

Гуля Максим, гуля батько,

А з ним хлоп’ята.)

  1. Історизм і народність образів повстанців.
  1. Народні пісні та перекази про ватажків народного повстання. (Створю­ючи образи керівників повстання, Шевченко керується в основному на­родними переказами та піснями. У них говориться про те, що Максим Залізняк мріяв продовжити справу Богдана Хмельницького. Ставши на чолі повстання, він думав не про себе, а про долю народу.

Про Гонту Шевченко чув багато народних переказів і легенд, у яких опо­етизовується мужність і завзяття цього ватажка.)

  1. Максим Залізняк — народний ватажок. (Максим Залізняк — улюбленець народних мас, єдиний шанований і незаперечний авторитет для коліїв. «У нас один старший — батько Максим», — каже запорожець. Кобзар Во­лоха, виконуючи прохання повстанців, співає славу Залізнякові. У пісні він відтворює волю Максима, його організаторські здібності:

...Загадає

Чи бити, чи пити.

Чи танцювать, то й ушкварять.

Аж земля трясеться.

Заспіває — заспівають.

Аж лихо сміється.

У взаєминах з рядовими гайдамаками ми бачимо «щиру душу» ватаж­ка. Повстанці для нього — не безлика маса, а велика родина: сини, діти, яких він любить, а вони його слухають не зо страху чи з примусу, а з ве­ликої любові і пошани.)

  1. Образ Івана Гонти. (Іван Гонта, як і Максим Залізняк, — історична осо­ба. Він перейшов на бік повстанців, бо, перебуваючи на службі у поль­ського магната, бачив, як конфедерати знущаються з людей, зневажають український народ.

У народних переказах немає свідчень про вбивство Гонтою своїх синів- католиків. Шевченко вводить у поему цей епізод, щоб підкреслити від­даність ватажка справі. У цьому Гонта схожий на гоголівського Тараса Бульбу, б о не може відступити, інакше не зможе потім вимагати вико­нання присяги від інших учасників повстання.)

ПІ. Звертання Шевченка до нащадків. (Повстання гайдамаків було жорстоко придушене об’єднаними силами поляків і військ російського царя. Максима Залізняка затаврували і відправили на вічну каторгу до Сибіру, де губляться його сліди. Гонту як підданого Польщі було віддано до суду. Його люто ка­тували, а потім стратили.

Тарас Шевченко поемою «Гайдамаки» будить приспану свідомість нащадків славних повстанців, нагадує їм про героїчне минуле. Поет незадоволений па­сивністю народних мас, покорою панам:

А онуки? їм байдуже.

Панам жито сіють.

З    болем у серці Шевченко говорить про те, що нащадки гайдамаків не зна­ють, де могила Гонти, де поховали «мученика праведного», де спочиває За­лізняк, «душа щира». Тепер на Україні «кат панує, а їх не згадають».

Але боротьба гайдамаків не була марною. Залишилися пісні, перекази, ле­генди, які розповідають нам про славне минуле України, про запеклу, геро­їчну боротьбу за її свободу.)

 

  1. Вступ. (У вступі Шевченко висловлює свої філософські роздуми про долю країни, виступає проти Миколи І та його загарбницької політики:

Поема «Сон» - свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка

Враження Шевченка від поїздки по Україні 1843 року. (1843 року Шевчен­ко відвідав рідні місця на Україні, побував у Кирилівці, зустрівся з братами і сестрами, уклонився могилам батьків.

До Петербурга поет повернувся вражений тим, що побачив. Поема «Сон» — це крик душі Тараса, прагнення показати самодержавно-кріпосницький лад, викрити його жорстокість, допомогти народові не тільки усвідомити своє безправне становище, а й підштовхнути його до протесту, до боротьби.) Показ царату як ворога трудового народу.

 

 
  Подпись: Поема «Сон» - свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка
Враження Шевченка від поїздки по Україні 1843 року. (1843 року Шевчен¬ко відвідав рідні місця на Україні, побував у Кирилівці, зустрівся з братами і сестрами, уклонився могилам батьків.
До Петербурга поет повернувся вражений тим, що побачив. Поема «Сон» — це крик душі Тараса, прагнення показати самодержавно-кріпосницький лад, викрити його жорстокість, допомогти народові не тільки усвідомити своє безправне становище, а й підштовхнути його до протесту, до боротьби.) Показ царату як ворога трудового народу.


...Неситим оком За край світа зазирає.

 

Чи нема країни.

Щоб загарбать...

У 1830—1831 роки російський цар придушив польське повстання, продовжу­вав війну проти кавказьких народів. Сатира Шевченка спрямована і проти всі­єї феодально-кріпосницької системи Росії, яка перетворила людей на рабів.)

  1. Картина України з її безталанною долею. (Перший сон, коли ліричний герой совою, символом горя і нещастя, летить над Україною, розпочина­ється ліричним відступом. А далі йде мальовничий пейзаж («Летим. Див­люся, аж світає...»), у якому соловейко зустрічає сонце, вітер віє, степи й лани мріють, верби зеленіють, тополі розмовляють з полем. Але у цьому «раї» живе поневолений, згорьований народ. З болем у серці поет розпо­відає, як розпинають вдову за подушне, як забирають у матері єдиного сина у військо, як помирає під тином голодна дитина, як покритка, від якої відцуралися батько й мати, «попідтинню з байстрям шкандибає». Давши реалістичну картину життя на Україні, поет ставить питання:

Чи довго ще на сім світі Катам панувати?)

  1. Картина Сибіру, де заживо похована воля. (Друга картина починається сибірським пейзажем, де в борах і болотах «людей не чуть, не знать і сліду людської страшної ноги». Здається, що в цьому суворому краю ліричний герой може знайти спокій, але раптом «загули кайдани під землею» і «мов із тісної домовини» встають люди. Тут разом із штемпованими злодіями і розбійниками у копальнях добуває золото «цар всесвітній! цар волі, цар штемпом увінчаний» — борець за свободу. Цей узагальнений образ схо­жий на декабристів, які не схилили голови перед катом.)
  2. Змалювання Петербурга як центру самодержавства. (Петербург для Шевчен­ка — це передусім столиця імперії, звідки йде гніт і на Україну, і в Сибір, і на Кавказ. Поет дивиться на столицю очима українського селянина, дивується картині «мордобитія» царем пузатих, у «серебрі та злаїі» придворних, глузує з підпанків, висміює царя Миколу І, показуючи його жорстоким сатрапом.)

Сила критичного викривального реалізму Шевченка. (Поема «Сон» спрямо­вана проти потворної кріпосницької дійсності тодішньої Російської імперії. Шевченко показав у ній свою громадянську сміливість, розкрив перед зди­вованими панами-лібералами, які ідеалізували взаємини між поміщиками і кріпаками, картини народного лиха. Поет відверто висміяв царя, царицю, придворних, показав усю їхню непривабливість. Коли до рук Миколи І по­трапив рукопис поеми «Сон», то вирок царя був жорстокий: заслати поета у солдати із забороною писати і малювати.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 70 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017