Пятница, 23 Июнь 2017, 10:26
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Образи Хоми і Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля»

На початку XIX століття на Україні розвивається театральне мистецтво. По­міщики у своїх маєтках створюють домашні театри, в яких грають кріпаки. Піз­ніше почали виникати професійні театри в Одесі, Харкові, Полтаві. Підвищив­ся попит на драматургію, а п’єси Котляревського, Квітки-Основ’яненка хоча й мали величезний успіх у глядачів, проте не могли задовольнити всі потреби те­атрів.

Тарас Шевченко любив театр, розумів його значення для культурного роз­витку України, для виховання моральних якостей людей, а тому вирішив напи­сати декілька п’єс. «Назар Стодоля» — це єдина п’єса, повний текст якої дій­шов до нас.

П’єса Шевченка була в українській драматургії новим явищем. Її не мож­на назвати суто історичним чи побутовим твором. Дія в п’єсі відбувається у XVII столітті. У ній нема певних історичних подій, реальних історичних осіб, але тут відтворено історичний колорит козацької епохи, характери героїв тих часів.

Конфлікт п’єси зав’язується в побутовому плані: Назар і Галя кохають одне одного, але батько дівчини, сотник Хома Кичатий, хоче мати зятя-полковника.

Хома Кичатий мріє про полковничу булаву та багатство. Заради цього він здатен на будь-яку підлість і брехню. Він не соромиться говорити про себе не­приємні речі: «Ще в Братськім серце моє чуло, що з мене буде великий пан. Було, говорю одне, а роблю друге; за се називали мене двуличним». Він достат­ньо багатий, але йому цього мало: «І слава, і почот, і червінці до себе гарбай: все твоє. А пуще всього червінці. їх люди по духу чують; хоч не показуй, все кланятимуться...»

Людина з викривленою мораллю, він не вірить у щирі людські стосунки, у любов: «Хіба ж говорим про вогонь, так і лізти в огонь! Або як про чорнобри­ву сироту, так і женитись на ій? Брехня! Від огня подальш. Женись не на чор­них бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем!» Навіть на дочку Хома дивиться як на засіб збагачення, ладен продати її, пожертвувати її щастям. Коли ж Галя не погоджується вийти заміж за полков­ника, Хома погрожує, говорить про батьківську волю віддати її за того, за кого схоче. Заради вигоди він ладен порушити слово, дане перед смертю дружині, що одружить Галю з Назаром.

У першому варіанті п’єси Хома говорить «Ні!» навіть тоді, коли товариш На- зара Гнат готовий убити його і таки вбиває. Шевченко у другій редакції твору змінює закінчення: Хома кається і збирається постригтися у ченці, щоб споку­тувати свої провини. Але він так часто брехав упродовж усіх трьох дій п’єси, що в щирість цього викруту важко повірити. Найпевніше, цю мелодраматичну кін­цівку Шевченко створив спеціально для глядачів, які хотіли б бачити щасливе завершення усіх перипетій п’єси.

Назар Стодоля — повна протилежність Хоми Кичатого. Це образ справжньо­го козака, який цінує дружбу, кохання, чесність і відданість. У бою він сміли­вий, відважний. Колись він урятував життя Хомі, закривши його своїми грудь­ми. Назар гордий і рішучий. Про себе він говорить: «Я Назар Стодоля! Той самий, хто й самому гетьману не дасть себе на посміх!» Але кохання до Галі при­мушує його забути про гордість і впасти на коліна перед Хомою.

Назарові доводиться боротися за своє кохання. Глибокі душевні переживання роблять його запальним і штовхають на нерозсудливі вчинки. Але коли ситуація того вимагає, Назар здатен тверезо оцінити загрозу. Так сталося тоді, коли він не дозволяє Гнату вбити сотника, бо добре знає, що за тогочасними козацькими зви­чаями його товариша закопали б живим разом із покійником (саме таку кінцівку першої редакції п’єси Шевченко змінив на мелодраматичне каяття Хоми).

У ставленні до Галі Назар справжній романтик. Він називає її «моє сердень­ко», «моє серденятко», «моя галочко». Кохання робить його чутливим до краси природи. У напружений момент втечі, коли закохані чекають на коней, Назар звертає увагу Галі на красу ночі: «А ніч-то, ніч! Неначе празникує наше щастя. Тиха, світла, як твої ясні очі».

Хорунжий Назар Стодоля — виходець із народу, і у його прагненнях відби­то сподівання українців на вільне й щасливе життя. Він мріє жити там, «...де нема і не буде ні полковника, ні батька твого, де тільки одна воля, одна воля та щастя».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 26 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017