Воскресенье, 20 Август 2017, 21:09
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Чи Е актуальними філософські роздуми Вольтера у повісті «Простак»?

Філософська повість — важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму. Він поєднує у собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється з цих ідей та подій.

Франсуа-Марі Аруе, знаний як Вольтер, використав жанр філософської по­вісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що у ньому погане, не­безпечне. Пушкін називав його «умів і моди проводирем». Андре Моруа нази­вав шедеврами Вольтера його «Задига», «Кандида» та «Простака». Він казав, що стиль Вольтера стрімкий та насмішкуватий, а до персонажів не можна ставитися серйозно — «не встигнеш навіть погорювати...» Кожного свого читача Вольтер змушує замислитися: хто цей герой? Чи вірить він у долю? Або у Бога? Чи добре влаштована змальована автором країна? Чи вона справедлива?

Усі ці ідеї характерні саме для епохи Просвітництва, коли наперед вийшли ідеї, проголошені Французькою революцією — ідеї Свободи, Рівності, Братерства. У повісті «Простак» Вольтер дискутує з теорією «природної людини» Жан-Жака Руссо. «Коли читаєш ваш твір, — писав він Руссо, — так і хочеться стати рачки».

Герой «Простака» — дикун Гурон, дитя природи. Він опинився у цивілізо­ваному світі. Ми бачимо цей «цивілізований» світ очима простої людини, яка сприймає прості речі і прості взаємини між людьми, до всього ставиться бук­вально. Гурон не розуміє, чому люди усе заплутують та роблять вчинки, у яких немає здорового глузду. «Я витратив на свою освіту п’ятдесят років, але боюся, що у відношенні здорового глузду мені буде важко справитися з цією напівди­кою дитиною»,— так думає вчитель Гурона.

У повісті Вольтер не вдається до казкового або фантастичного сюжету. Герої повісті такі ж реальні, як і дійсність, сучасна письменнику. Обивателі виявля­ють неабияку цікавість, слухаючи розповіді Гурона. Вони докладають багато зу­силь до того, щоб охрестити новознайденого родича. Саме тут Вольтер вкладає у вуста дійових осіб повісті полеміку про церкву і віротерпимість. Мадемуазель де Сент-Ів не розуміє, чому такий красивий молодик досі не охрещений, чому він досі не католик, наче у світі існує лише католицька віра. Відповідь на це Вольтер вкладає у вуста Гурона, вона є новою для того часу ідеєю свободи віросповідан­ня: «Кожний в Англії має право жити так, як йому заманеться, а його гуронське віросповідання є рівноцінним нижньобретонському».

Вирішивши добровільно прийняти католицьку віру, Гурон вивчає духовні твори і починає робити відповідні до цього духовного вчення вчинки. Сприйма­ючи досить буквально усе прочитане у духовних текстах, він, скінчивши обов’яз­кову для віруючого сповідь, вимагає такої ж сповіді від монаха-францисканця, а хреститися намагається у річці, виконуючи тим самим букву католицтва. Ку­медні ситуації, у яких опиняється Гурон, вигадані Вольтером для того, щоб по­казати, наскільки безглуздими є закони і правила у так званих «цивілізованих» країнах, якими нікчемами виглядають європейці у свої бажаннях пояснити ди­куну сумнівні переваги свого життя. Коли Гурон дізнається, що для того, щоб одружитися з коханою жінкою, не достатньо їхніх особистих обітниць, а потріб­ні ще свідки, нотаріуси, угоди та дозволи, він доходить висновку: «Мабуть, ви дуже безчесні люди, якщо вам потрібні таки перестороги...», — каже він.

Герой Вольтера не розуміє і конфесійних взаємовідносини католиків і гугено­тів, і вимагає пояснити, чому «такий великий король, чия слава дійшла навіть до країни гуронів, залишив себе без такої великої кількості сердець, які могли б лю­бити його, і такої великої кількості рук, які могли б служити йому?» Безглуздість цих розбіжностей сьогодні є ще очовиднішою. Вольтер наголошував на цьому три століття тому. На жаль, вона є актуальною і сьогодні. Представники різних кон­фесій налаштовані вороже один до одного і не можуть об’єднати людство.

Результатом таких учинків Гурона було те, що родичі відправили мадемуа­зель де Сент-Ів у монастир. З пояснень наш герой почує, що монастир — місце ув’язнення молодих дівчат, і доходить висновку про жорстокість життя бретон­ців. Вольтер сміється з релігійного життя бретонців, вважає, що не потрібні ані монастирі, ані сама релігія, оскільки вона не може жодної людини зробити щас­ливою. Кохання Гурона та мадемуазель де Сент-Ів дуже сентиментальне, але, на відміну від інших вольтерових повістей, «простак» закінчується трагічно. Наре­чена гине заради врятування Гурона. На думку Вольтера, кохання, найкраще з людських почуттів, не сумісне з вимогами суспільства. Суспільство клопочеться про те, щоб зберегти форму, а зміст залишає поза увагою. Мадемуазель де Сент- Ів має зникнути з цього світу, який стільки уваги докладає дотриманню етикету, а не збереженню кохання і життя взагалі.

Перебування Гурона у Весалі для Вольтера є тільки приводом, щоб розпо­вісти про сучасні письменнику державні установи, про страшну бюрократичну машину, яка існує заради себе самої. Не заставши чиновника, якого треба чека­ти дуже багато часу, Гурон не розуміє цього: «Невже у цім краї усі люди — неви­димки? Набагато легше боротися у Нижній Бретані з англійцями, ніж воювати у Версалі із тими, до кого маєш справи».

Вольтер і сьогодні сучасніший за багатьох письменників. З далекого вісім­надцятого століття фернейський мудрець підказує нам, людям двадцять першо­го століття, що не треба шукати зло у цивілізації чи культурі, у науці чи мис­тецтві. Зло криється в аморальному устрої суспільства, у відсутності моральних принципів у людей. Тож, можливо, відповіді ми знайдемо у Вольтера, який у «Простаку» стверджував: «Читання підносить душу, а освічений друг приносить їй утіху».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 19 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017