Пятница, 23 Июнь 2017, 10:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Двадцять чотири безсмертних рядки про Кохання і Смерть (за твором Г. Гейне «Лорелея»)

Великий німецький поет-романтик Генріх Гейне оспівав у свої творах свою прекрасну країну — Германію, її красунь-дівчат, її старовинні легенди й історич­ні події. Він створював романтичні пісні, прості й чарівні, які були дуже схожі з народними, бо живилися саме з джерел німецького народного фольклору.

Такою є всесвітньо відома «Лорелея». Гейне по-новому переказав старовин­ну рейнську легенду про річкову фею Л орел ей (таку назву мала скала Лур-лей на Рейні поблизу Бахраха). Поетичний образ золотокосої чарівниці звабив Гей­не, як колись інших поетів — Клеменса Брентано у його романі «Годві», Йозе- фа Ейхендорфа у романі «Передчуття та дійсність», Отто Генріха фон Лебена у поемі «Уранія». «Лорелея» Гейне починається словами «не знаю, що сталося зі мною...» Перші дивні слова вводять читача у стан гіпнотичного видіння. Голо­вний герой вірша Поет від свого імені довірливо розповідає своєму уявному слу­хачу прекрасну давню казку.

Складається враження, що оживає легендарна золотокоса сирена Лорелея, яка своїм чарівним співом закликає на страшну скелю посеред бурхливої ріки юнаків. Одного з таких закоханих ніби бачить герой цієї літературної балади. Він упевнений, що на юнака у човні, що пливе на чарівний голос, чекає смерть у водах Рейну.

Ніхто не в ЗМОЗІ протистояти великій силі кохання, нехай навіть такого фа­тального. Гейне не засуджує ні Лорелею, ні закоханих у неї юнаків, він сприймає Лорелею як частину німецької природи, німецької душі. Настане спокій — і Рейн сховається у сутінках, на скелі затримається пурпурний промінь сонця і там, у цих останніх променях з’явиться красуня у золотому одязі, яка золотим гребінцем розчісує своє волосся. Гут усе казкове — і природа, і дівчина, і її пісня, і скеля.

Читач ніби сам відчуває якийсь смуток, тривогу, для якої не можна дібрати слова. Читач — одночасно і спостерігач, і співучасник подій. І ніхто не в змозі нічого змінити. Все відбуватиметься так, як щоразу: сідатиме сонце, пролунає над сяйвом Рейну голос Лорелеї, знову і знову спрямує до скелі свій човен но­вий закоханий юнак...

Сила впливу цього твору Гейне саме у цьому — у романтичному повторенні чарівного видіння, яке кожного разу примушує сильніше битися серце, разом з героєм, незважаючи на перепони, продиратися крізь страшні хвилі і скелі, зна­ти, що смерть неминуча, і все одно бачити тільки її, Лорелею, тільки її саму...

І все це Лорелея Зробила співом своїм...

Таким є справжнє кохання, якого усі чекають і бояться, на вогонь якого ле­тять, як метелики на вогник свічки... Важко повірити, що такий високий смисл вкладений у двадцять чотири рядки. Усього у двадцять чотири безсмертних ряд­ки про Кохання і Смерть.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 24 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017