Суббота, 24 Июнь 2017, 12:25
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Образ собору як символ епохи (за романом «Собор Паризької Богоматері»)

Роман «Собор Паризької Богоматері» є надзвичайно захоплюючим та довер­шеним твором і, мабуть, вершиною творчості письменника. Роман можна про­сто читати як цікавий художній твір, але якщо аналізувати та розглядати його детальніше, можна знайти в ньому безліч філософських питань, етичних та мо­ральний проблем.

Сама назва літературного твору вже дає нам змогу сказати багато чого про його проблематику і тему, навіть приблизно визначити головних героїв. Я знаю багато романів та повістей, які називаються іменем головного героя. Це певна закономірність у літературному процесі. Звісно, головними героями цього ро­ману є Есмеральда, Квазімодо та Клод Фролло, але так само головним образом, на мою думку, є величний собор. Що означає собор у житті народу та в худож­ній літературі? Це символ. Це не просто споруда, яка має чітке призначення. Це символ нації, символ міста, символ релігії та напряму у мистецтві, а іноді — символ цілої епохи. А насамперед — символ душі, величі людського духу, на­родної моралі та мудрості.

Саме таким постає і Собор Паризької Богоматері в однойменному романі Гюґо. Усі події роману відбуваються навколо собору, тобто собор є духовним центром життя героїв. Це велична споруда, яка має надзвичайну, індивідуальну душу, яка ніби живе своїм життям. Я бачив цей собор на фотокартках та карти­нах, і він дуже вразив мене.

Тематика роману надзвичайно різноманітна. Автор розповідає про Париж, вдається до описів історичних подій, суспільного ладу епохи, розповідає про життя героїв. Квазімодо — зовні потворна людина — глухий, кульгавий, малень­кий на зріст, але він уособлює одвічні людські цінності: чесність, чистоту, від­даність. Клод Фролло виховав Квазімодо, але Фролло все своє життя ставився до юнака дуже зверхньо, грубо. Клод Фролло — священик, але він аж ніяк не є образом любові до народу, просвіти, чесності та стриманості. Есмеральда — красива молода дівчина, у яку закохуються і Квазімодо, і Клод Фролло. Саме це почуття і стає основою конфлікту у творі, через нього читач бачить справжню сутність героїв, їхні моральні якості.

Гюго наголошує, що зовнішня краса не може забезпечити людині моральних чеснот. Автор, звертаючись до теми кохання, доводить нам, що навіть потворний зовні Квазімодо має величну та чисту душу. Мене дуже вразила кінцівка твору: Есмеральду засудили на смерть і повісили. Автор пише, що на кладовищі, куди ЗВОЗИЛИ страчених, біля тіла Есмеральди було знайдено тіло потворного чоловіка, і у нього не була ушкоджена шия... Гюго не вдається до опису того, як це сталося, але читач здогадується, що Квазімодо просто прийшов на кладовище та помер біля своєї коханої — без жодної причини. Хоча причина була — це справжнє кохання.

Усі події роману дуже схвилювали мене, майстерність автора дає читачам змогу відчути себе свідками зображених подій, ніби побачити все на власні очі... А над усіма цими подіями — величний та мовчазний Собор Паризької Богоматері.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 38 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017