Суббота, 21 Октябрь 2017, 17:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 24
Гостей: 24
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 9 клас Добавить сочинение

Тема кохання в романі В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»

Тема кохання — одна з головних тем роману «Собор Паризької Богоматері». Це твір романтичного характеру, а значить, суттю взаємин між героями є лю­бов або ненависть.

Любов — це найвищий прояв почуттів людини до світу в усіх його проя­вах. Тому вона вимагає від людини напруження найпотаємніших сил, що дрі­мають у ній. Часом людина й сама не може розібратися, яке почуття притягує її до іншого. От Гудула, що плекає ненависть до «циганки» Есмеральди, бо її дитину колись украли цигани. Але виявляється, що Есмеральда — то і є її до­чка, і то любов притягувала бідну жінку до цієї дівчини. Клод Фролло вважає, що саме кохання до Есмеральди не дає йому жити, виконувати свої обов’яз­ки, думати про Бога. Та чи справді кохання відчував священик? Воно руйну­вало його душу, пробуджувало найгірші думки, розпалювало пристрасть. Він жалівся: «О! Яке зречення усіх чеснот! Яке безнадійне зневаження себе! Уче­ний — я сміюся з науки; дворянин — я вкриваю ганьбою своє ім’я; священно­служитель — я перетворюю требник на подушку для похітливих мрій; я плюю в обличчя своєму Богові!» Його думки — це думки людини егоїстичної, не здатної справді кохати. Бо кохати — означає бути готовим зректися й свого щастя заради коханого. Кохання звищує душу, спонукає до високих, навіть ге­роїчних учинків, як це сталося у Квазімодо. Рабом кохання стає лише людина з рабською психологією, не здатна на високі вчинки й на самозречення зара­ди іншого. Клод Фролло насправді не любить, а ненавидить Есмеральду за все те, що лишилося нездійсненним для нього, за те, що він обрав шлях зречення земних благ, не будучи готовим до цього морально. Кохання висвітлює в лю­дині найголовніші якості — добрі чи злі. У Юіода Фролло кохання покликало все найгірше й показало страшну істину: він мав служити добру і любові, але не здатен любити. Його кохання — то химера, страшніша за ті, що зображені на соборі, в якому він служить. А зовні химерний негарний Квазімодо вияв­ляється здатним на кохання саме тому, що воно пробудило в ньому найкра­щі думи, сповнило душу теплом і бажанням робити добро. Він ладен зроби­ти для Есмеральди все, аби тільки вона почувалася щасливою. Хай і не з ним, але нехай їй буде добре. Оце і є справжнє кохання, яке йде з глибини душі. Воно не зрадить, бо воно — органічна частина самого єства Квазімодо, який знав у житті так мало радості. Ось чому його кохання так зворушує читача. Ось чому воно пробуджує найкращі наші почуття.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 9 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 54 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017