Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:29
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 18
Гостей: 18
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий

Подвиг корифеїв. (Праця над створенням національного українського театру розпочалася фактично тоді, коли було заборонене все українське — забороне­ний український театр, література. Корифеї провели масштабну роботу з від­бору акторів, матеріалу для репертуару, їм доводилося увесь час боротися за право на існування.)

1. Соціальні та економічні умови існування театру. (По-перше, театру кори­феїв чинили усілякі бюрократичні перепони в роботі. Наприклад, забороня­ли трупі виступити в Києві, тоді як вона вже здобула визнання за межами України, в Москві та Петербурзі. По-друге, в країні було дуже мало театрів, і трупі часто доводилося виступати у непристосованих до професійної гри приміщеннях. По-третє, треба було перемогти звичний українському гляда­чеві етнографізм та дешевий мелодраматизм посередніх творів. Треба було виховати глядача. Цікаво, що діячам театру корифеїв були не чужі соціальні рухи другої половини XIX століття: Старицький належав до Київської гро­мади, Карпенко-Карий діставав паспорти для революціонерів.)

2.     Репертуар та популярність трупи.

II.     Специфіка драматургічної діяльності членів трупи. (Творчість трупи розвивала­ся у багатьох напрямах; майже всі вони були непересічними і різноплановими акторами і мали талант у різних сферах драматургії. Окрім п’єс іноземних ав­торів вони ставили й власні твори, які в нашій країні до сьогодні є популярни­ми, наприклад «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Увага драматургів зосереджу­валася на народному звучанні й колориті вистав, психологічній заглибленості творів, чи то комедій, чи трагікомедій, драм.)

1.     Особливості творчості Марка Кропивницького та Михайла Старицького. (Ці діячі — віддані служителі українського мистецтва, що все своє жит­тя боролися за права національного театру на існування й культурну цін­ність. Кропивницький розкрив у національному контексті жанр соціально- психологічної драми («Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дай серцю волю — заведе в неволю»), осмислив жанр водевілю. Обидва письмен­ники широко вдавалися до інсценізації чужих творів: «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями» (за п’єсою І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках»), «Невольник» (за твором Шевченка) тощо. Окрім драм та водевілів, Михайло Старицькнй, всупереч забороні, на історичну темати­ку створив ще й низку історичних п’єс — «Маруся-Богуславка», «Богдан Хмельницький».)

2.     Іван Карпенко-Карий — актор. Багатогранність таланту.

3.     Риси реалізму у творчості І. Карпенка-Карого. (Головне для реалізму — виділення з ситуації, образу характерних рис, типовості. Карпенко-Карий майстерно зображував суспільні процеси, що дуже активізувалися у другій половині XIX століття. У поєднанні з глибоким психологізмом, що також є важливою частиною реалістичного зображення, це надало п’єсам масш­табу, широкого звучання.)

4.     Жанр комедії.

5.     Трагікомедія «Мартин Боруля». Універсальність сюжету. (Напевно, най­краще талант Карпенка-Карого виявився в жанрі трагікомедії як одному з найбільш органічних драматичних жанрів. Він дає змогу передати у фор­мі, доступній широкому глядачеві, ідеї гуманізму та традиційних народних і загальнолюдських цінностей, які сповідував автор. «Мартин Боруля» — прекрасний приклад цього. Сюжет твору легко впізнати — він відомий із багатьох світових літературних і фольклорних джерел. Щось подібне є на­віть у Біблії, коли іудеї створили собі золотого кумира і приносили йому криваві жертви замість того, щоб поклонятись єдиному Богу. Так само й герой п’єси все, що має цінного, приносить в жертву речі, яка цього абсо­лютно не варта. Таким чином автор розкриває глядачам очі на те, що дуже легко схибити у виборі життєвої мети.)

6.     Чоловічі образи.

7.     Жіночі образи. (Особливістю творчості Карпенка-Карого є те, що в його п’єсах майже всі жіночі образи позитивні. Це, на мою думісу, співвідно­ситься з традиційним слов’янським сприйняттям жінки як творчої сили, уособлення любові, хранителькн родинного вогнища. Цій характеристиці повністю відповідають Палажка й Марися, хоча Палажка й надто довіряє безглуздим фантазіям чоловіка. Марися ж схожа на фольклорний образ української дівчини.)

III.     Підкреслення загальнолюдських цінностей — любові, чесності, поваги до сво­го роду.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 73 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016