Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Образ Петербурга в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Геніальний російський письменник Ф. Достоєвський народився і виріс у Мос­кві. Проте в уяві читацької публіки герої Достоєвського нерозривно пов’язані з Петербургом. Тут, у північній столиці Росії, минула більша частина життя мит­ця. Тут же «живуть» і більшість його художніх персонажів. Від першої зустрічі з Петербургом, що відбулася в травні 1837 року, на початку білих ночей, Достоєв­ський на все життя зберіг відчуття фантасмагорії. Тому й на сторінках його творів Петербург постає містом-примарою, найфантастичнішим містом у всьому світі.

Героїв роману «Злочин і кара» Достоєвський «поселив» неподалік Сінної пло­щі, головного торгового району тодішнього Петербурга. Сінну площу оточували брудні, похмурі вулиці і провулки. «На вулиці спека стояла страшна, до того ж за­духа, штовханина, повсюди вапно, риштовання, цегла, пил і той особливий літній сморід, такий відомий кожному петербуржцю... Нестерпний же сморід із розпи­вочних, яких у цій частині міста сила-силенна, і пияки, які щохвилини трапляли­ся, попри будній час, довершили огидний і сумний колорит картини».

Мешкали тут дрібні чиновники, торговці, лихварі, ремісний люд. «...Квартал був такий, що одежею тут було важко когось здивувати. Близькість Сінної, рясно­та певних закладів і переважно цехове та ремісниче населення, скупчене на цих серединних петербурзьких вулицях та провулках, пістрявили іноді загальну пано­раму такими суб’єктами, що годі було б і дивуватися при зустрічі з якоюсь по­статтю».

Проте є в романі й інший Петербург. «Так пройшов він [Раскольников] увесь Василівський острів, вийшов на Малу Неву, перейшов міст і повернув на Остро­ви. Зелень і свіжість сподобалися спочатку його втомленим очам, які звикли до міського пилу, до вапна та до величезних тісних будинків, що тіснили й давили. Тут не було ні задухи, ні смороду, ні розпивочних... Особливо займали його кві­ти... Зустрічалися йому також пишні коляски, вершники та вершниці...»

Але цей Петербург не для знедолених, до яких належав Родіон Раскольников, бідний студент. Він мешкає в п’ятиповерховому доходному будинку. Його жит­ло — комірчина під самим дахом — було схоже більше на шафу, ніж на квартиру. «Задавлений бідністю» Раскольников блукає Петербургом, і здається, що «смер­дюче, запилене, заражене містом повітря» вселяє в нього страхітливу теорію, за якою він може дозволити собі вбивство однієї нікчемної істоти заради позбавлен­ня від убогості багатьох благородних і чесних людей. Здається, що брудне міське каміння намагається поневолити людину, уподібнити до себе, зробити частиною свого величезного, розпеченого на сонці організму.

Петербург у «Злочині і карі» — це фантасмагоричне місто маячіння і кошмару, з якого Раскольников не може вибратися і в якому герой і місто стають немовби співучасниками злочину.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 129 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016