Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Осуд обмеженоаі, лицемірава, кар’єризму та міщанава у повісті 0. Кобилянської «Людина»

Людина — це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, по­ведінки та вчинків людей.

Ольга Кобилянська у своїй повісті «Людина» майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розпо­віді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати себе у праці, чому єдина можлива вдала кар’єра — вийти заміж за багатого?

О. Кобилянська розглядає ці питання, показуючи читачеві родину головної героїні Олени Ляуфер. Її батько — «мав велике поважання, великий вплив і вели­кі доходи», а ще мав слабкість: «любив одушевлятись гарячими напитками». Ця «слабка сторона» з часом мала дедалі більші наслідки: він наробив великих бор­гів і ввів родину у матеріальну скруту. Його звільнили з роботи, давши лише не­велику частку пенсії. Товариші по чарці підказують вихід — вигідно віддати за­між дочку.

Опір Олени спричиняє страшенну лють пана радника, образи, лайку, навіть прокльони. Дівчина не хоче бути «товаром», як інші жінки. Бо вони в розумінні своїх чоловіків: «Жінка — то молодий кінь. Почує сильну, залізну руку, так і по­дається і вліво і вправо... Де-не-де цвяхнуть батіжком...» Пан Ляуфер також згод­ний з такою трактовкою подружнього життя. Тому й протистоїть намірам доньки: «Отже, ти одважуєшся мені ще і в тім нечесть робити?» То ж зрозуміло, чому ба­гато жінок стали за емансипацію.

Що ж мати Олени? Вона «добра женщина, ...вірила сміливому віщуванню сво­го мужа». Страшним для неї було те, що дочки «беруть книжку до рук і в будню днину», що вони стоять за рівність жінки і чоловіка, обговорюють серйозні пи­тання суспільного життя. Мати вважає нісенітницею розмови про жіночу еманси­пацію: «Хто ж буде дома їсти варити, коли жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина?» Жінка має бути жінкою, служан­кою, покірним повторенням чоловіка, ще однією прикрасою у домі. Така згубна мораль перетворює людину на річ, яку можна купити в її власних батьків, обвін­чавшись із нею у церкві. Єдиним теплим променем став для Олени студент Ліє- вич. Він навчався у Швейцарії і там набрався новітніх демократичних ідей. Для талановитої і чутливої Олени прогресивні соціально-філософські мрії про май­бутню самостійність жінки були спасінням, ковтком чистого повітря. Але сталося інакше: студент-медик помирає і знову залишає Олену наодинці з її міщанським царством. Поступово її родина убожіє, і вона приносить себе в жертву — виходить заміж. Дівчина продана за гроші, хоча її людські чесноти залишились з нею.

Нарешті всі задоволені! Погляд матері Олени з гордістю і задоволенням спи­нявся на купі весільних подарунків дочці, а найбільше тішила самолюбство «ке- сетка» (скринька) із сріблом на дванадцять осіб, яку подарував Фельсів барон.

У своєму творі «Людина» О. Кобилянська виявила себе тонким знавцем люд­ської душі, майстерно передала характери героїв, їхні переконання. Вона допо­магає зрозуміти нелегке життя інтелігентної людини, на яку лягають і соціальний тягар, і особисте горе.

Сьогодні питання емансипації жінок майже повністю вирішене. Але міщан­ство живуче, і багато його рис, на жаль, зберігаються і в нашому суспільстві.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 15 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016