Воскресенье, 11 Декабрь 2016, 11:55
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 65
Гостей: 65
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Петербург Достоєвського

Люблю тебя, Петра творенье...

О.   Пушкін

Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Го­голя, Достоєвського, Блока, Ахматової... Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у твор­чість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий, у кожного з нас він свій, неповторний і єдиний. Міста — як люди. До Пе­тербурга так і ставляться — як до живої істоти. Хтось любить його і вважає пре­красним, для когось він чужий і бездушний... Для Достоєвського Петербург — «найзловмисніше і відворотне місто в світі». Вустами героїв Достоєвський передає своє ставлення до нього: «...справжнє нещастя живе в Петербурзі», «...це місто на­півбожевільних... Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі...» І все-таки Достоєвський дуже любив Петер­бург. Це місто його молодості, його народження як письменника, його запамо­рочливих успіхів, трагічних переживань і втрат. Він необхідний йому для творчос­ті: часто Петербург ставав джерелом його натхнення. Але він, так само, як його герої, почуває себе в цьому місті неприкаяним.

За час життя в Петербурзі Достоєвський переїжджав з одного будинку до ін­шого двадцять разів. Більше трьох років не жив у жодному. Усі адреси в основ­ному — у будинках на розі вулиць. Він любив перехрестя, перспективи. Часто ці будинки знаходилися проти церкви або собору: Казанського собору, церкви Володимирської Божої Матері, Ісаківського собору. Петербурзькі церкви і со­бори, напевно, подобалися Достоєвському своєю величчю, закінченістю форм, гармонією ліній.

Шістнадцятирічний Достоєвський, коли опинився в Петербурзі, уже багато про нього читав і чув. Це було місто, оспіване Пушкіним, улюбленим поетом, якого майбутній письменник знав напам’ять і чию кончину сприйняв як особис­те горе. Московське дитинство, родина — усе це залишається по один бік; не­знайоме місто, небажане навчання, бурлацьке життя — по інший.

Якось Достоєвський помітив, що в зустрічі з містом дуже важливе перше враження. Він побачив Петербург навесні, у травні, напередодні білих ночей — найпоетичнішого для міста часу. Своє знайомство з містом він називав «ман­дрівкою». Білі ночі додавали містичному образові Петербурга додаткових фантас­тичних барв. Відчуття Петербурга як міста-примари збереглося в Достоєвського на все життя.

Достоєвський написав трохи більше тридцяти творів, і в двадцятьох з них є присутнім Петербург. Іноді як тло, але частіше як діюча особа. Найчастіше зу­стрічається у його описах Петербурга — передзахідний час. «Косі промені сон­ця, що сідає», — цей образ присутній майже в усіх романах. Чисті кольори в петербурзькій палітрі Достоєвського з’являються тільки тоді, коли місто осяяне сонцем. У хмарні дні місто похмуре, безбарвне, сумне: переважають жовто-ко­ричневі і сіро-зелені тони.

Завершальний образ міста-міражу Достоєвський дає в «Підлітку»: «А що як розлетиться цей туман, чи не піде з ним разом і все це гниле, слизьке місто, і за­лишиться колишнє фінське болото, а посередині нього, мабуть, для краси, брон­зовий вершник на схарапудженому, загнаному коні?»

Ставлення Достоєвського до міста буває піднесеним, сентиментальним. «Є в мене в Петербурзі кілька місць щасливих, де я чомусь бував колись щасливий, і що ж — я бережу ці місця і не заходжу в них якомога довше навмисне, щоб потім, коли буду вже зовсім один і нещасливий, зайти, посумувати і пригада­ти...» У Достоєвського стосунки з містом особистісні, тому він не відкриває цих місць, у письменника є місто «бідних людей», «принижених і ображених», є під­пільний Петербург, є трагічний... Петербург Достоєвського змінює маски, а сам Достоєвський — квартири. Він надає перевагу двом районам — навколо Воло­димирської площі і поруч із Сінною. Героїв своїх він «розселяє» поблизу: жит­тя власне і життя в романах переплетені, заплутані в його «зловмисному» міс­ті. Його герой Раскольников живе в непридатній для житла кімнаті: у дохідних будинках здавалося абсолютно все, будь-які закутки, підвали, горища. Достоєв­ський, як ніхто інший, прекрасно знав, що значить жити в подібній ютітці: вісім місяців він провів в одиночній камері Олексіївського равеліну Петропавлівської фортеці, перебуваючи під слідством у справі петрашевців. Черевом Петербур­га була Сінна площа з прилеглими до неї районами. Тут було безліч нічліжок, будинків розпусти. Сінна була місцем, де відбувалося багато епізодів роману, у тому числі і зустріч Раскольникова зі Свидригайловим, який добре знав цей ра­йон, особливо будинок Вяземського на Сінній, де була нічліжка для мешкан­ців петербурзького дна. Єкатерининський канал — ще одне місце дії багатьох сцен роману. Раскольников вештається вздовж каналу, довго виглядаючи, де можна було б покинути взяті в лихварки речі. Тут же біля Вознесенського мос­ту відбудеться сцена божевілля Катерини Іванівни. Досить часто в романі До­стоєвського згадуються мости: «...Дійшовши до моста, він зупинився»; «...рап­том повернув на міст...»; «Раскольников стояв на Миколаєвському мосту». Іноді письменник передає своє відчуття від якогось певного місця в місті: «...я пішов Сенатською площею, тут завжди буває вітер... Сумне, важке місце...»

Майже в усіх творах Достоєвського присутній Петербург. Читаючи їх, відчу­ваєш, яким дорогим було письменнику це дивне, «зловмисне» місто, як тісно він був з ним зв’язаний...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 19 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016