Пятница, 09 Декабрь 2016, 15:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Що дало мені прочитання роману Л. Толстого «Війна і мир»

Якби з якихось причин треба було назвати найбільший роман XIX століття, я б на­звав «Війну і мир» Толстого.

Джон Голсуорсі

Я пам’ятаю, як лякала мене думка про те, що треба буде колись прочитати ці чотири томи з такою серйозною і нудною назвою, з нескінченними французьки­ми цитатами...

Але от «закінчена праця завзята», прочитаний роман лежить переді мною, і я дивлюся на нього з відчуттям задоволення і подиву: відбувся і мій доторк до «найбільшого роману XIX століття». Не без зусиль пробираючись крізь французь­кі репліки, звикаючи до десятків, а потім сотень імен і титулів, занурюючись у родинні стосунки героїв, я вживалася в роман, у дев’ятнадцяте століття, у війну і мир і не помітила, як поріднилася з Андрієм і П’єром, з Наташею і князівною Мар’ЄЮ. Разом з ними я пройшла через дванадцятий рік, через Бородіно... Разом з Волконським і Миколою Ростовим переборювала свій страх і мріяла про сла­ву, захоплювалася молодецтвом Долохова і Денисова, з подивом дивилася на без­умного і безстрашного П’єра.

Скільки може вмістити в себе книга? Скільки може зрозуміти і відкрити людський геній? Навіть якщо мати на увазі тільки «Війну і мир», Толстой здаєть­ся нескінченним, невичерпним.

Що дало мені прочитання роману? По-перше, величезний читацький досвід. Небагато знайдеться книг, що давали б таку роботу розумові. Ожили мої знання з історії. Дев’ятнадцяте століття стало ближчим, зрозумілішим. Та й наш час став більш зрозумілим, складні людські стосунки освітилися новим світлом.

я продовжую думати над словами Толстого про роль особистості в історії: «...Хід світових подій визначений з неба, залежить від збігу всіх свавіль людей...» Вони сплітаються в кільце, і я не можу знайти його початок, а так хочеться!

Я думаю про те, яке складне життя людини, сама людина. Так, «люди, як ріки». Ми дивимося, як у дзеркало, одне на одного, і все-такн сподіваємося, що зможемо уникнути чужих помилок, падінь.

Роман дав можливість спілкування з цікавими і мудрими співрозмовниками. Як не прислухатися до П’єра, що говорить, що треба жити, треба любити, треба вірити, незважаючи ні на що! Яка проста його думка про те, що всім чесним лю­дям потрібно об’єднатися! «Адже так просто!» — переконаний П’єр.

У цій книзі стільки розумних людей, котрі пояснюють не тільки те, що було, але і те, що є сьогодні, буде завтра.

Мені здається, після Толстого я стала краще думати про людей: адже в кож­ному з нас — цілий світ, і в ньому непросто. Князівні Мар’ї теж нелегко було зі старим Волконським. Але скільки в ній терпіння, розуміння. Скільки ще всього в цій книзі! Вистачить на ціле життя. Коли-небудь я перечитаю роман знову і, на­певно, знову здивуюся його невичерпності і мудрості.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 15 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016