Среда, 07 Декабрь 2016, 10:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 42
Гостей: 42
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

«Правда і свобода - от основи суспільства» (за драмою Г. Ібсена «Ляльковий дім»)

Дія драми «Ляльковий дім» відбувається у сучасній авторові Норвегії, тобто у другій половині XIX сторіччя. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, так чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх та­кого масштабу.

Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права — ось проблеми, які над­звичайно гостро постали в Європі наприкінці XIX ст., вилившись у феміністич­ний рух, який існує і дотепер.

Е. Ібсен — творець «нової драми». «Ляльковий дім» поєднує у собі багато рис — модерністські із принципами реалістичного зображення, наприклад, але саме гостра соціальна й морально-етична проблема, поставлена в центр твору, ви­значає його ідейне спрямування.

Письменник зображує родину Торвальда Хельмера та його дружини Нори. На перший погляд, їхні взаємини, родинний устрій, ролі, які виконують чоло­вік і жінка, видаються майже ідилічними, але тільки на перший погляд. У цьому шлюбі було все: чудові діти, турботлива мати, чоловік, який рухається по кар’єр­них сходах заради добробуту сім’ї. Чого ж не було? «Правда і свобода — от осно­ви суспільства», — один з найвідоміших афоризмів Е. Ібсена. Саме цих основ і не вистачало подружжю Хельмерів. Як з’ясується протягом твору, у цій родині не було ні правди, ні свободи. Важливо, що це не зображення якогось нетипового, ненормального подружжя, а зображення вельми характерного та симптоматично­го для тогочасного суспільства. Відтак саме тому цей твір став настільки гострим випадом проти існуючих у суспільстві «традицій», зокрема, проти «традиції» пере­творювати жінку на безправну ляльку у ляльковому будинку.

Що сталося у родині Хельмерів? Якась трагедія? Що так схвилювало спокій­ний плин їхнього життя? Власне, нічого екзотичного чи трагічного. Аби здобути гроші на лікування чоловіка, Нора підробляє певні документи, і Хельмер дізна­ється про це від Крогстада, який мав наміри шантажувати і викрити їх. О, який гнів охоплює Хельмера: його дружина виявилась злочинницею! — так думає він. Він не дозволить їй виховувати дітей, нехай краще їх виховує нянька, але ж, звіс­но, вона залишиться в домі, аби не було зайвого поговору, — саме такі міркуван­ня сповнюють Хельмера. Але щойно Крогстад пише, що немає більше жодних вимог, а відтак — зникає загроза для родинної репутації, Хельмер умить зміню­ється. Але враження від одного вчинку іноді важать більше, ніж тисячі слів. Нора збагнула, як насправді ставиться до неї чоловік, побачила, що він не просто не хоче взяти на себе її провину, а й підтримати її не в змозі, що він повністю під владою стереотипів, загальної «моралі» тощо... Нора робить просто нечуваний як на той час вибір — вона йде від Хельмера. Але цінність цього епізоду в тому, що вона таки робить якийсь вибір, тобто утверджує право на нього. Право на влас­ний вибір.

Генріх Ібсен не просто написав твір «на злобу дня». Проблеми права жінки на власний вибір, її цінності як особистості певним чином залишаються і зараз, підтримувані феміністичною філософією. Але тут йдеться, як на мене, навіть не тільки про жінку, а й про особистість як таку, про вибір як такий, про свободу. Ту саму свободу і правду, які Ібсен визначив основами суспільства в одному зі своїх афоризмів. Якщо вже говорити про висловлювання драматурга, цитати з його тво­рів, то значну частину своїх світоглядних засад Г. Ібсен так чи інакше відобразив афористично. «Посади орла у клітку — і він буде кусати її прути, все одно — чи будуть вони залізні, чи золоті». Це ще один вислів письменника, який повторює ту саму ідею свободи, необхідності свободи, якої так не вистачало тогочасному догматичному та фальшивому суспільству.

«Не викреслюй старих висловів, доки не створив нових слів». Це також вислів Ібсена. Мабуть, тому суспільство ніяк не відмовляється від старих, часто майже аб­сурдних моделей побудови стосунків між людьми, бо нових моделей, «нових слів», ще не створено? Цілком можливо, що так. Зрештою, як би там не було, Г. Ібсен був одним із тих, хто не просто написав твір, а й певним чином змінив суспільство, по­сунувши його від старої фальші, до нових, кращих «слів» і форм існування.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 25 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016