Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Символіка образів у п’єсі М. Метерлінка «Синій птах»

Усі казкові, незвичайні події відбуваються у дитинстві і, як правило, на свя­та. Потім казка приходить і до дорослих, звичайно, до тих, хто на це заслуговує, сприймається як реальність, і її закони стають символами. Так само відбувається у п’єсі бельгійського драматурга кінця XIX—початку XX століття М. Метерлінка «Синій птах».

У різдвяну ніч до бідної хатинки, де діти радіють чужому святу, дивлячись на нього у вікно, і уявляють, що вони смакують пиріжки, завітала фея і запропону­вала вирушити на пошуки Синього птаха щастя.

Казка переплітається із життям: на дітях костюми казкових персонажів, фея спочатку схожа на стару сусідку. Вона загубила ключі від шафи з килимом-літа- ком та невидимою каблучкою, і тому діти підуть пішки. Чарівний діамант, що допомагає побачити душі речей і тварин, можуть відібрати дорослі, як звичайну коштовність.

Діти швидко сприймають умови казки і вже не дивуються, мандруючи поруч з душами Хліба й Цукру, Вогню й Води... Мовби оживають звичні людські уяв­лення, стаючи символами-алегоріями: добрий помічник бідних Хліб і обереж­ний Цукор, вірний щирий Пес і підступна зрадлива Кішка, Світло, що поєднує в собі найкраще в житті. Законами казки стають мудрі уявлення, за якими живуть померлі. Доки їх пам’ятають та їм вдячні, вони ладні очистити душі живих.

У Майбутньому лопаються, як мильні бульбашки, вигадані Огрядні Блажен­ства: Блаженство їсти. Коли Не Відчуваєш Голоду, Блаженство Пити, Коли Не Хочеться, Нічого Не Робити, — і завжди можна перемогти миттєві хитання і піти від них до своєї мети.

А справжні домашні Блаженства є «у кожному домі, де живуть з відкритими очима, там весь тиждень — неділя». Учіться тільки помічати Блаженство Сонця, Що Заходить, Блаженство Бачити Зірки, Що Загоряються, Блаженство Любити Батьків і Радість Думати... Треба було прийти у ці Сади Блаженств, щоб навчити­ся бачити поруч із собою, щоб знаходити добре й світле всюди.

«Ти прийшов сюди, тільки щоб навчитися бачити мене, коли дивишся на мене там», — каже Тільтілю найголовніша Радість — Радість Материнської Любо­ві. І ми бачимо чарівну красуню, дуже схожу на жінку бідного дроворуба, з тими подряпинами й мозолями на руках, що так добре знайомі дітям, але освітлену вог­нем справжнього щастя, справжньої любові.

«Із заплющеними очима цього не побачиш. Усі матері багаті, якщо люблять своїх дітей... Нема ні бідних матерів, ні некрасивих, ні старих. їхня любов незмін­но є найчарівнішою з усіх Радощів... Коли ж вони сумують, варто їм поцілувати дитину, варто дитині поцілувати їх — і всі сльози, що підступають до їхніх очей, перетворюються на зірки...»

А в Блакитному Палаці Майбутнього, де живуть ще не народжені діти, безліч майбутніх винахідників і поетів, тих, що виростять на Землі чудові плоди і прине­суть людям невідоме світло. Машину щастя та тридцять три засоби продовження життя! Скільки м’якого доброго гумору в образі Короля Дев’яти Планет, який ще копирсається у власному носі, або малюка, що із серйозним виглядом смокче па­лець, а колись знищить на землі несправедливість.

Як неупереджено ставиться Володар Часу, високий бородатий дідуган з косою, до малюка, який забув пляшку з ідеєю, що просвітлятиме народи, і до того, хто забув коробку з двома злочинами! Все, як у реальному житті, тільки яскравіше, концентрованіше. Навіть нещасні закохані, що ніколи не зустрінуться на Землі. Навіть заява із Землі на напрочуд рідкісне явище — чесну людину, яка одна-од­нісінька, та, мабуть, довго не проживе...

Маленькі герої Тільтіль і Мітіль — якраз той самий місточок, що перекину­то від сьогодення до майбутнього, тому їхнім очам відкривається цей світ незви­чайного. «Нехай діти граються в те, що вони щасливі», — каже дроворуб, і в його звичайних словах — велика істина.

А Синій Птах Щастя дійсно живе в кожному домі. За ним не треба далеко мандрувати — вирушати в путь треба, щоб зрозуміти й оцінити свій дім. Тільки його не можна тримати у клітці, бо Щастя, Добро, Любов приходять тільки до вільних, незаздрісних, щирих серцем людей.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 25 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016