Среда, 13 Декабрь 2017, 22:26
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 65
Гостей: 65
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що «Кайдашева сім’я» таки дуже український твір. І справа не тільки у точному змалюванні ет­нографічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності.

У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона має бути присвячена. І це не через набожність. Це так віками було заведено: кожний день має бути наповнений працею, бо все вимагає рук людських. Отоді й свята солодші, веселіші, бо є піс­ля чого відпочивати. Так ми бачимо і в повісті «Кайдашева сім’я», як старий Омелько, сидячи на ослоні, майстрував вісь, а сини тим часом готували місце для стіжків, колупаючи землю лопатами. Цікаво, що й час позначений письмен­ником через традиційні заняття: «жнива кінчались, і наставала возовиця». Саме працею, зручністю для роботи зумовлений характер одягу селян. Старий Кай- даш, що майстрував вози частенько проти сонця, одягнений у білу сорочку з широкими рукавами, щоб легко було закачувати їх для роботи. Так само функці­онально одягнені й сини, хоча й по-парубочому. Та й про характер людини одяг часом свідчить дуже яскраво, досить пригадати вкорочені штанці й сорочки, по­шиті Мотрею для своїх дітей і чоловіка. Проте не тільки в одязі виявляється на­ціональний колорит, хоча ще яскравіше, ніж чоловіче, виглядає жіноче вбран­ня, як повсякденне, так і святкове. Навіть більше того, у ставленні до вбрання відбито характер народу, його життєві принципи, закладені раз і назавжди. На будній день не годилося виряджатися, тому мати Мотрі робить їй зауваження; літнім жінкам не годилося носити яскраві чобітки, тому й сміялися з Марусі Кайдашихи, коли вона взула жовті чоботи. Національний колорит — це особли­вість усієї повісті, її кожної сторінки, кожного епізоду, який багато про що го­ворить людині з українським менталітетом, яка все описане впізнає, додаючи до цього власний емоційний досвід. Так виглядають епізоди залицяння Карпа до Мотрі, Лавріна до Мелашки. Від цих картин віє святом молодості і кохання, влаштованим за всіма правилами, заведеними споконвіку. І саме це робить ці залицяння «законними», традиційними для цілого народу. Про особливості на­ціонального побуту, зображеного у повісті, годі й говорити. Нечуй-Левицький з любов’ю змалював кожну деталь українського побуту, але разом із тим дав зро­зуміти: то тільки зовнішній прояв матеріальної культури, а головне — то весе­лий, дотепний, часом нерозважливий, вайлуватий і водночас працьовитий не­вмирущий народ України.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 57 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017