Среда, 13 Декабрь 2017, 22:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 62
Гостей: 62
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Уроки історії у романах І. Нечуя-Левицького

У кожного народу є право на свій погляд на події історії. Отож хоч досвід історичного романіста Сенкевича, лауреата Нобелівської премії, унікальний, українці, мабуть, навряд чи погодяться з такою оцінкою своєї ролі в історії вза­ємин двох народів. І в нас є свій погляд на події історії, представлений, зокрема, у романах І. Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький» (1897) та «Геть­ман Іван Виговський» (1899).

У центрі твору про Єремію Вишневецького історичні події середини XVII століття, коли досі могутня Річ Посполита, посилюючи гніт на Україні як національний, так і релігійний, викликала спротив. Повстання під проводом Северина Наливайка, Павла Бута, Якова Остряниці віщували наближення на­ціонально-визвольної війни 1848 року. Тій війні судилося похитнути підвалини Польської держави. Адже численні польські шляхетні родини — Вишневецькі, Потоцькі, Радзивілли, Замойські — намагалися втримати своє панування вог­нем і мечем. І. Нечуй-Левицький намагається й сам збагнути, що змушувало їх до нечуваної жорстокості до українців та білорусів. Може, жага багатства, влади, може, прагнення довести відданість короні польській, реабілітуючись за свою
«непольськість» походження. Важко дати однозначну відповідь, та чи й потрібна вона! Бо, здається, справа в іншому. Автор показує, як онук знаменитого Байди- Вишневецького поступово входить до світських кіл і починає війну з сіромою та козацькими повстанцями. Це ж ті люди, що були братами у походах і боях його дідові! А нині пихатий і гордовитий його онук дозволяє собі глузувати з челяді та й з пам’яті свого великого діда. Перебування за кордоном переконало його, що Європа в усьому вища «і за Польщу, і за Україну». Відтоді й київський па­лац здався йому конурою, і він вирішив зажити своєї слави: «руйнував і палив, неначе татарська або давня монгольська орда». Автор показує, наскільки велика зневага Єремії Вишневецького до всього, що не дає маєтків, грошей, слави. Та саме ота козацька маса, яку він так ненавидів, стане на заваді його планам, бо це — цілий народ український разом із козаками повстав за свою волю й люд­ську гідність. Нечуй-Левицький змальовує Єремію не безталанним, він визнає його хист полководця, проте правда не на його боці і сам він нічого не може. Ці­каво, що Богдан Хмельницький виступає тут як виразник доброї волі народу, що не прагне кровопролиття. Так читач доходить думки про те, що життя і талант Вишневецького пропали даремно, бо присвячені хибній ідеї. Він пішов проти власного народу, він зрікся його, як і своєї історії. Саме в цьому його трагедія. І це один із головних уроків історії від І. С. Нечуя-Левицького.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 40 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017