Четверг, 24 Август 2017, 05:13
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

I.      Роман з оригінальною композицією. (Слушно зауважив О. І. Білецький, до­слідник творчості Панаса Мирного, що композиція твору «схожа на будинок з багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Це пов’язано, зокрема, з тим, що спочатку твір був повістю під назвою «Чіп­ка», яка потім була перероблена братом, письменником І. Біликом. Цей спів­автор написав низку розділів, змінив структуру твору, переробив певні епізо­ди й поліпшив стиль.)

II.     Композиція твору як засіб висловлення головної думки. (Кількість і обсяг частин і розділів вказують на невипадковість такої побудови: у романі чоти­ри частини, а розділів ЗО (відповідно, І містив 7 розділів, II — шість, III — дев’ять, IV — вісім). Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають за­вершений зміст.)

1.     Принцип побудови. (Це ретроспективний принцип, який надає можли­вості широких співставлень і узагальнень. Ретроспективний принцип ро­бить зображення подій масштабним і у часі, і у просторі. (Ретроспекти- ва — звернення до минулого).

2.     Значення другої частини. (Друга частина являє собою екскурс у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні витоки деформації моралі, пов’язані з руй­нуванням усталеного національно і релігійно обумовленого порядку жит­тя козацького села. Село втратило спочатку традиції козацької вольності, а потім і волю — було подароване Катериною II вірнопідданому генералу. Відтак почалися деформації моралі, які потім вилилися у пияцтво, роз­бій, грабіжництво, вбивство. «Неволя, як той гад, задурманила людям го­лови». Тепер за тих відповідають і вирішують пани, а значить, кожен за себе ніби й не відповідає: «Зубожіло село... Обшарпане, обтіпане... Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках!» Це «не подобалося» деяким дослідникам, бо доводило: втрата волі вела до руйнації моралі, етики, деформації психіки народу.)

3.     Сюжетні лінії роману. (Роман має основну та другорядні сюжетні лінії. Головна сюжетна лінія пов’язана з розгортанням долі селянина-бунта­ря Чіпки Вареника. Другорядні — це лінії Грицька, Христі, родини Ґу­дзів, Мотрі, а також Лушні, Матні, Пацюка, Пороха. У третій і четвер­тій частинах усі ці сюжетні лінії сплітаються, показуючи багатогранність зв’язків і взаємовпливів головного героя з іншими. їх суперечливість і неоднозначність відбивається на психіці головного героя і зумовлює його вчинки та спосіб мислення. На перший план у романі висунуто саме ті образи, які демонструють характерні тенденції суспільного розвитку. Саме це дозволяє зрозуміти настрої епохи, її суть.)

4.     Елементи символіки у романі. (Вже сама назва роману — перефразова­ний вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епі­графа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна у хазяйстві. Ота­кою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання голов­ної ідеї твору — українці в ярмі. Про це свідчать і деталі.)

5.     Художні засоби. (Передусім це виразний пейзаж, завжди гармонійний з психологічним станом героїв (ліричний пейзаж — фон зустрічі Чіпки з Галею, дощова погода — тло роздумів Чіпки про таємницю бачка, вогнен­на заграва від запаленого хутора — супутник Мотрі, котра йде до волості заявити на сина та його банду). Дуже виразною є мова. Не лише індиві­дуалізована мова героїв, а й мова як засіб характеристики національно- суспільних явищ (денаціоналізація і деморалізація через військо шляхом русифікації — додавання -ов до прізвища, як у батька Чіпки — Хрущов, а не Хрущ. Після цього, зрікшись і прізвища батьків, людина втрачала зв’язок з традиціями і мораллю своїх предків. Так сталося і з Максимом Ґудзем (розділ з виразною назвою «У москалях»). Виразна у мовному від­ношенні і психологічно точна картина приїзду генеральші до пісків і про­тистояння селян, козаків і московського панства. Характеристика пані Польської українців дуже виразна: «Мазепи! обливанці... а не люди!».)

III.     Розкриття ідеї — наслідок композиції. (Зважаючи на все сказане, а також на те, що за радянських часів ота сама «незручна» друга частина бачила світ лише двічі — у 1968 та 1989 роках, можна дійти висновків про ідею твору. Ця ідея полягає в усвідомленні того, як деградує у неволі бездержавний на­род, як гинуть у болоті спотвореного неволею суспільства кращі представни­ки народу, розтрачуючи сили на карні злочини.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 38 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017