Четверг, 24 Август 2017, 05:12
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Порівняльна характеристика образів Чіпки та Грицька

I.      Зображення Панасом Мирним типових картин із життя селянства до рефор­ми 1861 року і після неї. (У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Па­нас Мирний широко висвітлив соціальні відносини між людьми, передав нестримний потяг селянства до праці на землі й волі. Головна ідея твору звучала в алегоричній назві: воли — символічний образ уярмленого селян­ства — не «ревіли» б, якби було що їсти й пити.)

II.     Контрастне розкриття характерів Чіпки та Грицька.

1.     Чіпка і Грицько — вихідці з бідного селянства, сироти. (Чіпка зростав у злиднях, в умовах недоброзичливості і ворожнечі. Змалку довелося за­знати несправедливості, дізнатися, якою важкою працею дістається кусень хліба. Найближчим приятелем Чіпки в дитинстві був Грицько, теж сирота, виростав без батьківської підтримки. Змалку доглядав вівці і міг розрахо­вувати лише на мізерну платню, що перепадала від сільської громади.)

2.     Формування характерів Чіпки та Грицька в дитячі та юнацькі роки:

а)   Тяжкі умови життя хлопців. (Небагато світлих днів було у Чіпчиному житті. Батька він не знав, а мати — змучена, забита горем жінка — весь час тяжко працювала. Однолітки не приймали хлопчика до гур­ту, насміхалися з нього, односельці сторонилися, навіть мати лаяла й била, зриваючи злість на синові за своє невдале заміжжя. Тому з ди­тинства Чіпка прагнув помсти. Грицько ж, який теж виростав у злид­нях та матеріальних нестатках, мріє розбагатіти, стати господарем.)

б)   Наймитування хлопців у діда Уласа. (Дід багато розповідав Грицькові та Чіпці про кріпацьку неволю, нещасливу долю кріпаків. Ці розпові­ді важким каменем лягали на душу Чіпки, примушували замислитись про кривду і неправду. На відміну від свого товариша, Грицько ніколи не замислювався над причинами людської недолі.)

в)   Сміливість і рішучість Чіпки — боягузтво Грицька. (Сміливим і рішу­чим постає Чіпка під час придушення селянської непокори. Не вага­ючись, він стає на захист діда Уласа, підбиває інших селян допомогти старому. А Грицько заховався, не прийшов на допомогу Чіпці, не за­хотів рятувати діда Уласа від карателів. Грицько зневажливо ставиться до катованих селян: «Важко парять бісових маштаків». Кріпаків вва­жає ледащими і злодіями.)

г)   Чіпка — захисник народних інтересів: байдужість Грицька до люд­ського горя, дрібновласницький егоїзм. (Чіпка дедалі частіше розду­мує над особистою недолею, над всенародним лихом, шукає шляхи усунення соціальних коренів панівної несправедливості. Грицько ж байдужий до долі інших, егоїстичний, думає лише про себе і своє гос­подарство.)

III.     Чіпка — «пропаща сила», Грицько — хазяїн. (Горе, несправедливість, зло­чинні дії чиновників штовхають Чіпку, вчорашнього хлібороба, до грабіж­ництва, ламають йому життя. Він не може знайти справжніх шляхів бороть­би проти кривдників, перетворюється на злочинця. Крива стежка бунтарства робить Чіпку «пропащою силою». Грицько, вирвавшись із злиднів, швидко перероджується. Він заздрісний власник, усе намагається використати для власного збагачення, байдужий до інших, корисливий, із неприхованим зло­радством та зневагою ставиться до Чіпки).

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 23 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017