Воскресенье, 25 Июнь 2017, 02:03
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Роздуми І. франка над долею рідного народу у поемі «Мойсей»

I.      Структура поеми. (Поема складається з двох частин — ліричної («Пролог») та епічної (сюжетної). Щоб зрозуміти потужну силу думки й емоційний на- кал «Прологу», треба осягнути, осмислити другу частину, в основу якої по­кладено біблійну історію про Мойсея.)

II.     Зміст притчі про Мойсея у поемі.

1.     Біблійна притча. (Розповідаючи про вихід євреїв з Єгипту, втечу від раб­ства під проводом Мойсея, автор нагадує, що, за Божим задумом, тільки через 40 років, коли старше покоління (діти рабства) відійде, виросте нове покоління — діти волі, які цінуватимуть свободу над усе. Саме їх, людей з новим мисленням і психологією, Мойсей і виведе до Палестини.)

2.     Що об’єднує образ автора та Мойсея. (Образ Мойсея близький Франкові, через нього автор висловлює і свої сумніви та вагання, змальовуючи тра­гізм становища пророка, який волею Божою має глибше, ніж усі, бачен­ня й розуміння життя, але не отримує підтримки народу, задля якого несе свій хрест. «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні», — писав Франко у пе­редмові до другого видання поеми.)

III.     проблема вождя й народу в поемі.

1.    Позиція Мойсея — позиція вождя нації. (Мойсей наснажений єдиним бажанням — привести свій знедолений народ до «обітованої землі». Він свідомий своєї цілі і тих труднощів, що їх доведеться долати. Він готовий до своєї місії — самовідданого служіння народові. Любов до народу по- двигла його на жертовність, хоч він і знає достоїнства і хиби народу: «Бо люблю я тебе не липіе за твою добру вдачу, а й за хиби та злоби твої, хоч над ними і плачу».)

2.    Позиція народу. (Народ опікується більпіе практичною користю. І хоч не здатний піднятися до висоти почувань і діянь свого пророка, але вимоги ставить неабиякі:

Щоб і захист нам з нього, і честь,

І надія, й підмога.

Щоб і пан наш він був, і слуга,

І мета, і дорога.

Переклавши на нього весь тягар відповідальності за свою долю, народ не вибачає Мойсею своєї невлаштованості, побутових незручностей, а зре­штою й самого його існування, такого несхожого на їхнє, — він же нічо­го не має й не потребує. Дедалі менше стає тих, хто захоплюється ним і готовий йти за Мойсеєм. Дедалі більше тих, хто кепкує й не вірить у щи­рість подвижника.)

3.    Як не впізнати ситуацію українцям! (Позиція гебрейського народу така передбачувана, мабуть, тому, що надто схожа на нашу, українську. Свого часу й Франка називали декадентом, відступником від суспільних про­блем, звинувачували у нелюбові до народу. Про це свідчать відповіді по­ета своїм звинувачам у віршах «Декадент» та «Сідоглавому».)

4.    Чому Мойсей піддався сумнівам. (Люди все більше ремствували: «Набре­хали пророки! У пустелі нам жить і вмирать! Чого ще ждать? І доки?» Все це змусило Мойсея замислитися над своїми словами і діями: може запо­віти Бога «не справляв, як повинен?» Адже для нього не стільки власна доля важлива, скільки прагнення не помилитися у головному, не схиби­ти, діяти у згоді з власною совістю і волею Божою. А засумнівавшись, він дав Азазелю змогу звинуватити його у гордині, у жаданні влади, хоча це не так.)

5.    У чому духовність Мойсея. (Тільки люди самовпевнені й недалекоглядні ніколи не мають сумнівів. Мойсей же шукає підтвердження істини, бо на нього покладена висока відповідальність не тільки за себе. Він упізнає го­лос «темного демона» Азазеля, який намагається зіштовхнути пророка зі шляху служіння й безкорисливості. Головне для Мойсея — бути у згоді зі своєю совістю. Він незаперечно визнає волю Божу, вірить Богу і прагне жити відповідно до заповідей Божих. Це і є найвищий прояв духовності.)

6.    Чому Мойсей займається дітьми. (На перший погляд, це через те, що біль­

ше йому нічого не довіряють. Зневірені люди вирішили позбутися про­рока. Та Мойсей розуміє: за дітьми майбутнє, і він вчить нове покоління, яке не знало рабства, бо в них його надія. А діти його люблять і розумі­ють. Вже будують нові міста, поки що з піску. Мрія вже веде їх.)

7.    За що покарано Мойсея. (Мойсей помирає, бо сумнівається у можливості

задуманого. Він покараний за життєву зневіру й сумніви. Але душа його умиротворена й покірна: він переконався, що не порушив Божої волі.)

IV.     Чи марний подвиг Мойсея. (Люди оцінили титанічний труд, зусилля Мой­сея зробити благо для народу й зрозуміли його заповіти. Однак тільки піс­ля смерті пророка. І все ж він залишив по собі добру пам’ять, а заслужити пам’ять і вдячність нащадків вдається не кожному. Отже, його зусилля були недаремними.)

Значення притчі-алегорії «Мойсей». (За жанром твір Франка — поема, яка набуває притчево-алегоричного звучання завдяки багатозначності образу го­ловного героя і народу. Через вчинки й роздуми Мойсея та його стосунки з народом поет розкриває низку сучасних йому суспільних, моральних, націо­нальних та духовних проблем. І саме ця алегоричність робить поему актуаль­ною і сьогодні. А притчевий характер, тобто повчальний, допомагає глибше зрозуміти філософську думку великого патріота України. З огляду на це, по- новому звучить і заклик поета до народу українського у «Пролозі» до поеми.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 13 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017