Суббота, 21 Октябрь 2017, 17:51
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 24
Гостей: 24
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Образ України у поезії П. Грабовського

Трагічна відірваність П. Грабовського від України не зламала його волі й рі­шучості працювати для неї. Домінуючим мотивом його поезії стала доля Укра­їни, її неволя.

Цікаво, що епіграфом до першої збірки з символічною назвою «Пролісок» поет взяв чотири рядки з вірша «Поетам-українцям».

Народ, покинутий на злидні.

Народ, плазуючий у млі.

Повинен стратить риси рідні.

Безслідно стертися з землі.

Оцю загрозу асиміляції, зникнення самого народу українського він відчув ще під час навчання, а потім думка про трагічну долю України мучила його і в за­сланні. Не випадково вже у першій збірці багато віршів-звернень, близьких за жанром до послання: «До українців», «Народові українському», «До України», «До Русі-України» тощо. Деякі назви, наприклад «До українців», навіть повто­рюються як перший рядок. Якою ж постає Україна в віршах П. Грабовського? Перш за все до болю рідною, близькою. Тому й болить її лихо, про що свідчать типові образи: «раб», «кайдани», «зв’язані руки». Ці образи відбивають справ­жню картину: заборону мови, національне гноблення, неволюя. Але що ціка­во — Грабовський не кличе до сокири й не прагне чиєїсь крові:

Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти.

Щоб вихід пошвидше знайти.

Прокиньмось від рабства, зневолені діти, —

Стяг рідний пора піднести.

Ідея освіти як запоруки кращої долі — головна у пропаганді національної ідеї. Це робить вірші Грабовського сучасними й сьогодні. Багато його віршів звернені саме до інтелігенції, яка має вести націю, бути генератором ідей, нести освіту, пробуджувати свідомість. Для Грабовського найболючішим було зане­дбання культури України, ігнорування її історичної самобутності. Чи мине ко­лись «сором, що вкрива» українців — забудькуватість, неповага до свого наро­ду? Про це поет питає так: «Чи до краю спита чаша, рабства чаша вікова». Для нього рабство огидне передусім тому, що воно гнітить душу, спотворює людську мораль. Такого майбутнього він не бажає для свого народу:

Гей, докупи, певні діти!

Всіх веде мета одна:

Шлях любові та освіти Нас навіки поєдна!

Заклик до любові, правди, освіти — головна ідея поезій Грабовського. Він розумів, що це єдиний шлях розвитку України: «Наше гасло — братня згода», тоді можна «розірвати гуртом кайдан». Ще важливішим є те, як формулює поет думку про майбутнє України у поезії «До сіячів»: «За Європою наш слід!» Отже, образ України, її долі — центральний у творчості Грабовського, а спосіб розв’я­зання її проблем, запропонований поетом, робить його вірші по-справжньому сучасними й актуальними.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 35 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017