Воскресенье, 22 Октябрь 2017, 19:34
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 83
Гостей: 83
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Звернення до проблеми національної історії у драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня»

I.      Літературна доля поеми — відображення ставлення до національної ідеї. (Драматична поема «Бояриня» була видана окремими виданнями 1914 року, а потім ще у 1918 та 1923 роках. Після цього аж до 1989 року її не те що не друкували, а й не згадували. Свого часу 1929 року була опублікована вступна стаття М. Драй-Хмари до поеми «Бояриня», а відтоді навіть в академічному виданні радянських часів поеми «Бояриня» не було. Вона була заборонена, бо залишалася актуальною і викликала певні асоціації.)

II.     Звернення до проблеми національної історії українців доби Руїни. (Мотиви національної долі народу були провідними у творчості Лесі Українки, бо вона була свідомою патріоткою і відчувала необхідність захисту українства, від­стоювання інтересів свого народу. У поемі «Бояриня» відчутні два мотиви.)

1.     Мотив національної пасивності. (Ця проблема у поемі пов’язана з про­блемою національної зради, яку показано через оцінку результатів Пе­реяславської ради вже в І дії у розмові між Степаном та братом Оксани Іваном. На виправдання Степана щодо того, чому він у Москві («На раді Переяславській мій батько, подавши слово за Москву, додержав те слово вірне») Іван відповідає: «Та певне! Краще зрадити Вкраїну». Мотив наці­ональної пасивності цілком відображений у позиції Степана, який гово­рить, що батько навчав його не здіймати зброю проти брата, а насправді вже зрікся національної ідеї, перейшовши на службу до російського царя.)

2.     Мотив ностальгії. (Мотив ностальгії виростає з неприйняття московських звичаїв і взаємин між людьми як на побутовому, так і на суспільному рів­нях (одяг, принизливий «поцелуйний обряд» та інші). У Оксани зріє дум­ка про те, що Московщина — «неволя бусурманська», «темниця». Адже тут їй невільно не те що жити своїм домом і своїм законом, а вона має боятися повсякчас немилості царя. Що вже говорити про захист інтересів України! З туги за рідним краєм Оксана починає хворіти, вона тепер і на Україну не може поїхати, бо сором і за себе, і за чоловіка, що «сидів у за­пічку московськім» в той час, як на Україні лилася кров.)

ПІ. Реалістичне й романтичне у поемі. (Змальовуючи історію героїв на тлі по­дій епохи Руїни, Леся Українка, з одного боку, вважає за потрібне подати романтично вивищений образ Оксани — патріотки України, гідної дочки не лише козацького старшини Олекси Перебійного, а й свого краю. Саме через цей образ поетеса осмислює образи Батьківщини, патріотизму, національної честі. Разом з тим Леся Українка подає цілком реалістичні картини, що зма­льовують достовірні деталі суспільно-політичного, громадського і побутово­го життя Росії XVII століття: шовінізм, великодержавний цинізм у ставленні до інших народів, відступництво від договірних статей Переяславської ради 1654 року («Все нам в очі тією присягою тичуть... Чому ж вони самі забули Бога?»), рабське догоджання (Степан визнає, що змушений «холопом Стьоп- кою» себе взивати та руки цілувати, як невільник...). Деталі ж побуту, зма­льовані у «Боярині», нагадують описане М. Лєрмонтовим у «Пісні про купця Кал ашникова».)

IV. Протистояння двох світів. (Леся Українка досить категорично змальовує Україну як «світ веселий», а Московщину як неволю, «темницю». Але це протиставлення зумовлене не «войовничим націоналізмом», у чому н зви­нувачували, а ображеним національним почуттям. Вона ніде не культивує національної ненависті і досить самокритично ставиться й до свого народу («ми — паралітики з блискучими очима»). Але, осмислюючи проблеми наці­ональної історії часів Руїни, вона осмислювала одночасно й сучасну їй наці­онально-політичну ситуацію, і її поема — крик болю до своїх національних «забудьків», а також нагадування усьому світові про те, що нація з героїчною історією і високими морально-етичними традиціями заслуговує принаймні не на приниження своєї гідності «старшим братом», а на шану.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 40 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017