Суббота, 24 Июнь 2017, 12:31
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Трагізм і велич долі В. Винниченка

На початку XX століття Володимир Винниченко був одним із найбільш ві­домих письменників. Не випадково сам М. Коцюбинський влучно зазначив: «Кого читають? Винниченка. Кого купують? Винниченка». Чи так широко відо­ме його ім’я сьогодні?

Мабуть, що ні. Але чому? Відповідь у самому житті цього письменника й патріота України, небайдужого до її долі. Перших гонінь він зазнав, ще коли був студентом юридичного факультету Київського університету — через неблагона- дійність, зумовлену членством у Революційній українській партії, його виклю­чили із закладу. Перша еміграція після 1900 року, арешти, ув’язнення, служба в армійському дисциплінарному батальйоні, знову еміграція й повернення — це все про нього. І, як не дивно, з 1906 року одна за одною виходять з друку аж п’ять книжок його оповідань. Шалену популярність Винниченка відзначали ба­гато сучасників. Мабуть, ще ніколи так багато й зацікавлено не говорили про сучасну українську літературу. Здається, йому тільки й лишалося тішитися тією славою, бути вдоволеним долею й талантом. Та, мабуть, правду кажуть, що та­лановита людина талановита в усьому. Повернувшись в Україну нелегально, він стає одним з організаторів і керівників Центральної Ради, а згодом головою пер­шого українського уряду — Генерального Секретаріату. Після повалення прав­ління гетьмана Скоропадського був одним із керівників Директорії — нового уряду УНР. Він дуже любив Україну і страждав через її роз’єднаність. Коли він зрозумів, що Україна не в змозі зберегти вистраждану незалежність, виїхав до Австрії, де створив тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження на­ції». Та робота актуальна й нині, бо написана полум’яним патріотом, що вірив у можливість збереження незалежності й розбудову державності. І це не тільки прагнення письменника, а й активного патріота. Він намагався переконати ке­рівників уряду УРСР необхідності побудови справді національної Української держави, та даремно. Йому пропонують увійти до складу маріонеткового «укра­їнського уряду», та він відмовляється. Не кар’єра його вабила, ні! Але його не розуміли. Емігрувавши до Франції, де на нього ніхто не чекав, як і на всіх емі­грантів, вів виснажливе життя політемігранта, постійно переїжджав, поки не придбав у селі Мужен поблизу Канн напівзруйнований будиночок. Але ніколи не забував про покинуту свою батьківщину. Йому так боліло те, що там відбува­лося, що не стерпів і написав-таки листа до ЦК КП(б)У, у якому обвинуватив у здійсненні голодомору та знищенні української науки й культури. Відтоді й саме ім’я його потрапило під заборону, а книги вилучалися з бібліотек і нищилися. Його намагалися викреслити з пам’яті народної, облити брудом. А він змагався за свою честь до останнього, стерпівши арешти від нацистів, з якими відмовив­ся співпрацювати, залишившись назавжди чесною людиною. Він прагнув щастя для своєї землі і миру для всього світу.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 12 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017