Вторник, 19 Сентябрь 2017, 17:19
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 98
Гостей: 97
Пользователей: 1
00dima

Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 10 клас Добавить сочинение

Поетичне відтворення історії України у вірші М. Рильського «Слово про рідну матір»

Вірш «Слово про рідну матір» був написаний у 1941 році. Ця дата пояснює особливу щирість і проникливість рядків, присвячених Україні-матері. Високий патріотичний накал цього вірша поєднується з глибоким ліризмом.

Вивищений стиль перших рядків налаштовує на урочисту хвилю:

Благословен той день і час.

Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами...

Словом «благословен» у різних граматичних формах розпочинається перший рядок кожної з п’яти строф. Воно підкреслює основну думку вірша: благосло­венна земля України, її історія й багата культура, створена розумом, талантом і руками її великого народу. Чому великого? Тому що пройшов усі випробування, усі спроби нищення і вижив попри все. Сила патріотизму, високість стилю на­стільки збігалися з загальним настроєм, що Рильському навіть простили те, що він оспівує не увесь Радянський Союз, а Україну. Щоправда, кілька слів сказа­но з огляду на реальність:

У гроні світлому сестер Благословенна наша мати.

Однак поет був цілком щирим, коли писав ці рядки, адже завжди оспівував любов, а не розбрат у своїх поезіях. Тому його вірші були не тільки зрозумілими всім, але й емоційно близькими:

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплескати море,

Хто серця чистого добро Злобою чорною поборе?

Україна, на землі якої довелося воювати людям різних національностей, ста­ла для них другою матір’ю. Саме тому вірш М. Рильського був сприйнятий як символ віри у спільну перемогу. І хай у вірші не обійшлося без чергової згадки про партію, яка «біля керма стоїть», усі розуміли: коли країна у біді, треба єдна­тися, щоб побороти ворога:

Хіба умерти можна їй, в гарячій захлинучись крові.

Коли на справедливий бій Зовуть і дерева в діброві.

Коли живе вона в міцній Сім’ї великій, вольній новій.

Останні рядки — ремінісценція з поезії Т. Г. Шевченка — так само природ­ні, як усі тропи, приховані, ніби нитки у виробі справжньої майстрині. Риль­ський використовує літературні та історичні алюзії («Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди», «Енеїди» владний сміх» тощо). А останній образ вірша на диво виразний і має неабияку силу переконання і віри в перемогу:

Лисиці брешуть на щити.

Та сонце устає — на Сході!

Ці слова й виражають головну думку вірша М. Рильського «Слово про рід­ну матір».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 10 клас | Добавил: 00dima (04 Май 2017) | Просмотров: 26 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017