Пятница, 09 Декабрь 2016, 09:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 36
Гостей: 36
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Проблема національної самостійності у творчості М. Хвильового

Микола Хвильовий — один із тих, для кого питання щодо свободи й незалеж­ного розвитку України було однозначним, він стверджував, що «Україна є само­стійна одиниця». У трактаті «Україна чи Малоросія?», який побачив світ лише за незалежності України, Микола Хвильовий писав: «Ми є дійсно незалежною дер­жавою, котра входить своїм республіканським організмом в Радянський Союз. І незалежна Україна не тому, що цього хочемо ми, комуністи, а тому, що цього вимагає залізна і непереможна воля історичних законів». Ці переконання часом звучали полемічно загострено, і Хвильового звинувачували в ідейних помилках. Та лише друзі, знаючи щирість і безкомпромісність письменника, знали, наскіль­ки серйозними були його думки. Не випадково він відверто й послідовно відсто­ював ідею свободи України у статтях, памфлетах, виступах під час відомої дискусії 1925—1928 років. Він прагнув знайти шляхи для українського мистецтва до Євро­пи, але для цього треба було створити «нормальну атмосферу культурного будівни­цтва», а тому слід орієнтувати українське мистецтво не на мавпування не кращих російських взірців, а на європейське мистецтво. Отоді й пролунало оте відоме гас­ло «Геть від Москви!» Йому цього не подарували. У листі до Кагановича того часу Сталін називає українізацію небезпекою. А для Хвильового, який щиро повірив у дозвіт на українізацію України, проголошену у постанові 1925 року, це була мож­ливість перебудови української культури: «За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену». Саме про можливий месіанський шлях України він писав у «Камо грядеши». У памфлетах Микола Хвильовий із вірою та надією висловлює думку про необхідність виховати українського читача — «спів­творця національної культури». Незалежність від російської культури необхідна для того, щоб розвивалася вільна культура, яка б не зазнавала не тільки утиску й адміністрування, а й впливу людей, що свідомо ігнорують українську мову.

Минуло майже сто років відтоді, як Хвильовий висловив ці думки, а вони й досі гостро актуальні. Письменник серцем відчув цей нерв існування нації, саме тому все написане тоді дуже зрозуміле сьогодні. М. Хвильовий діяльно боровся за українську культуру у своїх творах не тільки самою суттю, але й формою. Стат­ті, надруковані у «Літературному ярмарку», демонструють абсолютно оригінальну сторінку українського відродження в теорії літератури, в жанрах, формах і сти­лях української літератури. Хвильовий мріяв, щоб національне мистецтво не було мистецтвом підсобним, вічно резервним, а досягло б світових вершин розквіту. Звідси його заклики орієнтуватися «на психологічну Європу».

Отже, проблема національної самостійності України є однією з найважливі­ших у творчості Миколи Хвильового, і вирішується вона однозначно: Україна має право на самостійний культурний та економічний розвиток.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 44 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016