Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:43
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Тема матері в оповіданні М. Хвильового «Я (Романтика)»

Тема матері — одна з найголовніших в українській літературі. Матір прослав­ляли П. Тичина і М. Рильський, Б. Олійник і В. Симоненко у своїх віршах. Про неї складали пісні і оповідання. Може, тому М. Хвильовий обрав саме такий спо­сіб висловити ставлення до подій революції та людей, які чинили вбивства іменем революції. Образ матері у «Я (Романтика)» багатоликий. Це й мати головного ге­роя — символ совісті, і Мати Божа, вічна й велична матір людства, і образ загір­ної Марії. Ліричний герой цього твору так характеризує матір: «Моя мати — на­ївність, тиха жура і добрість безмежна». Він любить її і нею мірить усе, що робить щоденно у комуні. Здається, це саме материними очима він бачить отой химер­ний палац, де засідає чека, і розуміє: «Тут засідає садизм!» Себе ліричний герой називає просто — Я. Хіба потрібні тут імена? Він називає інших: доктор Тагабат,

Андрюша і дегенерат (вірний вартовий на чатах). Либонь, у них немає матерів. Або вже немає, бо доктор Тагабат насміхається з його синівських почуттів і прак­тично провокує ліричного героя вбити рідну матір, бо вона заважає вбивати лю­дей. Адже для ліричного героя вона — уособлення його совісті: «Тут в тихій кім­наті, моя мати не фантом, а частина мого злочинного «я», якому я даю волю». Щовечора після своєї кривавої роботи він ішов до матері, яка його жаліла як сина і відверто висловлювала свою думку. Невипадково ж її сумні очі так часто нагаду­вали очі Діви Марії з ікони. В них була правда і біль, і вічний сум за нерозумними синами. Образ матері героя часто зливається з образом Матері Божої. Вони нероз­дільні. В них страждання, бо сама мати — уособлення життя і любові, а її син — уособлення смерті і ненависті. Може, тому вона прийшла у страшний палац разом з черницями і розділила їхню долю, що їй уже несила було бачити, як страшно да­леко зайшов її непутній син. А може, сподівалася пробудити в ньому людину. Бо ж навіть Андрюша, а потім і доктор Тагабат пропонували відпустити його матір, зрозумівши, як важко було ліричному герою. Та він між любов’ю і фанатизмом обирає останній. Коли він вирішив для себе остаточно долю матері, вийшов на вулицю і відчув: «Я йшов у нікуди». Він повторює це кілька разів механічно, але читач розуміє: він і справді йде в нікуди. І знов примарився йому образ загірної Марії, що, омріяна в його уяві, така була схожа на його матір. Вона дедалі більше віддалялася, бо не може бути щастя в загірній комуні, побудованого на вбивстві.

Отож тема матері розкрита в оповіданні «Я (Романтика)» дуже емоційно пере­конливо. Мати зображена як символ життя, як мірило цінності того, що робить не тільки головний герой. Образ матері постає як докір совісті, як попередження про антигуманну сутність того, що робилося іменем революції.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 56 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016