Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:42
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 25
Гостей: 25
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

ІЗ чого сміється Остап Вишня?

Либонь, не було в Україні 20-х років XX століття такого популярного письмен­ника, як Остап Вишня. Його усмішки знали всі й активно писали до нього, розпо­відаючи про негаразди, що їх оточували. Чому це так? Адже він був не журналіст, не партійний чиновник, наділений владою. Та була в нього інша влада — сміх, який робив страшне не страшним, а огидним і недолугим. Отож і вірили йому люди, бо знали як силу здорового щирого сміху, так і силу надзвичайно щиро­го таланту Остапа Вишні. «Вишневі усмішки» мали багато різновидів: «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки літера­турні» тощо. Це ніби він ходив широкими просторами і вдивлявся у світ, підміча­ючи сатиричним пером усе, що заважало жити людям: недбальство, хабарництво, казнокрадство, лінощі, егоїзм тощо. Остап Вишня був народним письменником, бо увібрав у своїй творчості традиції народного гумору, сатирично-гумористичну традицію української літератури, що сягала корінням дотепного сміху Котлярев­ського, сатири Квітки-Основ’яненка, іронічного тону Шевченка. Отож і твори

 

його були на диво влучними і багато хто вірив, що варто лише Остапові Вишні дізнатися про щось негативне та написати про це у новонародженому сатирич­ному журналі «Червоний перець», як одразу лихо куди й подінеться. Письменник мав повне право сказати у «Щоденникових записах»: «Мою роботу рецензував народ!.. Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу — нема». Якщо згадати, за яких часів працював письменник, то стає очевидною відверта правда його творів, правда народу, який він щиро любив, правда, за яку його ледь не по­збавили життя. Громадянська позиція автора продемонструвала його думку щодо ситуації в Україні і самих українців, тобто «чухраїнців», позбавлених інстинктів національної єдності та громадського почуття. Засобами сатири викриває Остап Вишня не лише лінощі, а й «малоросійськість», недбальство у ставленні до рідної мови та культури.

Після повернення зі сталінських таборів Остап Вишня вже не писав на со­ціальні теми, але не міг залишатися осторонь усього, чим жила Україна. Так з’явилася усмішка «Зенітка». Болючу рану, завдану жорстокою війною, ліід^вав письменник засобами гумору, щирого, народного, зрозумілого для кожного. Його герої не розгубилися перед ворогом, воювали своїми засобами, бо знали, що захи­щають — саме отой мирний спосіб життя, у якому було місце лише «страженіям» з дружиною, яка сварилася через надмірне вживання чоловіком оковитої. М’який гумор і нотки жорстокої сатири поєднані задля одної ідеї — Остап Вишня хотів сказати читачеві: тримайтеся, ми вистоїмо, переживемо, як пережили вже війну.

І з цього Остап Вишня не сміється, а лише нагадує: смішне поряд, і в цьому запорука оптимізму і життєспроможності великого народу України.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 40 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016