Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:31
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Людина, народ, історія у кіноповісті 0. Довженка «Україна в огні»

I.      Страдницький шлях до людей. (Саме кіноповість довго йшла до читача (від 1943 до 1990 р., а повний варіант побачив світ аж 1995 року). «Україна в огні» не сподобалася Сталіну, і, як писав О. Довженко у «Щоденнику»: «Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було пору­бано на шмаття і скривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене».)

II.     Задум і тема кіноповісті — данина любові до України. (Цей твір автор розпо­чав писати під час відступу Червоної армії, коли Довженко довідався, що нім­цям здали Київ. Він писав, що в цьому творі «якось напівсвідомо, себто ціїт- ковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі витрати на війні. Кому ж... сказати було слово на захист, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею?» (28.11.1943). Отже, темою твору є зображення Укра­їни у вогні Великої Вітчизняної війни.)

III.     Будова тексту — новаторська структура заради емоційно-смислової точності.

1. Сюжет. (Сюжетні лінії не є безперервними, вони не тільки переплітаються у

якихось точках сюжету, а й перериваються так, як це робиться у кінофільмі,

коли один кадр змінюється іншим, аби показати одночасність подій. Це еле­мент кінопостановки, а не літературного тексту. Проте автор створив новий специфічний жанр кіноповісті саме задля того, щоб поєднати драматургію кіно з епічністю прозової оповіді. Об’єднує сюжетні лінії тема війни.)

1.     Центр сюжету — сім’я Запорожців. (Зміст твору концентрується навколо зображення сім’ї Лавріна Запорожця, бо саме ця родина стала уособлен­ням українського народу, що опинився в огні війни й постав перед мораль­ним вибором, зробивши його на користь вічних цінностей — сім’ї, народу. Батьківщини. Зображення родини Запорожців — данина літературній час­тині кіноповісті, бо воно надавало можливість емоційно точно розповісти про те, чим і як жив його народ.)

2.     Суть кіноповісті — родина на тлі історії. (Автор твору дає багато широких узагальнених картин початку війни: безладний відступ військ, загибель лю­дей від бомб, розпач матерів, страх за себе й рідних, бо війна зруйнувала все. Потім картини окупації, вивезення до Німеччини молоді, партизанську вій­ну і нарешті звшьнення Тополівки — ось загальні плани, що змальовують історичне тло, на якому розгортається життя й боротьба сім’ї Запорожців — одних з багатьох таких самих родин України, яким не байдужа була її доля.)

IV.     Символіка кіноповісті — спосіб узагальнення вічного. (Символіка твору по­кликана дати широке узагальнене уявлення про справжній смисл того, що від­бувалося. Вже саме прізвище головних героїв твору — Запорожці — символіч­не для України. Та й назва села Тополівка символічна (як часто у літературі згадується тополя і до, і після Довженка — «прийдуть з України верби і топо­лі» (В. Симоненко) тощо). Синів у Лавріна Запорожця було п’ять — як п’ять пальців однієї руки — так само єдині, здатні стиснутися в один кулак, аби дати відсіч ворогу. Земля сама, яку «можна їсти» — символ родючості й добробуту. Саме її гауляйтер Кох обіцяє нарізати кожному німецькому солдату 45 гекта­рів, та зажерливі вороги нею ж і вдавилися.

Символічна картина звільнення села Тополівки: село спалене, а на очах сльози радості у поранених бійців, що його відвоювали. Символом вічної коханої ви­ступає носивша молода Олеся, яку Василь попри все називає красивою. Сим­волічна й остання картина: знову зібрався, хоч і порідший, рід Запорожців, знову вони співають улюблену пісню матері:

Ой піду я до роду гуляти.

Тож у мене увесь рід багатий...

Символічно й те, що вранці Олеся знов проводжала на війну весь свій рід.)

V.       Народ — творець історії. (О. Довженко, піддавши аналізу саму ситуацію, коли в університетах не вивчали історію свого народу, показує не тітьки страшні наслідки денаціоналізації, позбавлення підґрунтя патріотизму, а й висловлює думку щодо того, що сам народ вносить корективи, бо він творить історію власними руками, узявшись до зброї на захист людини, сім’ї. Батьківщини.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 43 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016