Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:20
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 87
Гостей: 87
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Марія» - перший роман про колективізацію та голодомор в Україні

Композиція «Марії». (Твір має підзаголовок «Хроніка одного життя» і відпо­відає жанру хроніки, і цим пояснюється композиція.)

1.     Кільцеве обрамлення. (Твір побудований так, що з перших рядків зрозуміло, що життєве коло Марії від народження до смерті пройде і завершиться у творі.)

2.     Особливості жанру. (Оскільки це хроніка, то життя Марії описане у чіткій часовій послідовності, автор ретельно підраховує дні її життя. Водночас у творі надані риси агіографічні (житійні), щоб підкреслити страдницький шлях героїні.)

3.     Особливості побудови. (Твір складається з трьох частин-розділів: «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб». Кожна час­тина містить розповідь про життя Марії на тлі історії цілого народу. Вона одна з тих, хто не пережив голодомору 1933 року. Через образ головної ге­роїні розповідається про страдницьку долю селянства.)

4.     Символіка твору. (Символічним є повторення троїчності. Окрім трьох час­тин твору, в ньому саме три сюжетні лінії: лінія Марії, лінія Гната Кухар­чука, лінія Корнія Перепутьки. Високий стиль оповіді надає Марії надпо- бутового біблійного значення. Отже, Марія — і біблійний символ, і символ самої України. Немало у творі й інших символів. Наприклад, молоко — символ життя, хліб — символ добробуту і символ життя. Сім років не було Корнія, і він набрався у флоті чужого, що втілилося потім найгіршими ри­сами у його сині Максимі.)

II.     Художні особливості твору.

1.     Роль художньої деталі. (Найважливіший образ — хліб. Автор змальовує його по-різному, вибудовуючи художній ряд з окремих деталей: ось Марія в чу­жих людей після смерті батьків — «їла сухий хліб», потім робота у наймах — хліба було вдосталь, бо вона заробляла; далі заміжжя за Гнатом — гіркий хліб з нелюбом, заміжжя за Корнієм — бідний хліб, потім достаток, набутий сумлінною працею — хліба вистачає. Після революції поступово скінчився хліб, аж поки не стало зовсім: «Вмреш, дитинко, — думала про онуку Ма­рія. — На широкому світі немає вже для тебе трошечки хліба». Градація де­талі використовується й на інших прикладах, зокрема, на образі землі тощо.)

2.     Фольклорна традиція у творі. (Вже сам піднесений тон розповіді спорід­нює повість «Марія» з кращими взірцями народної пісні. Не випадково ж слово «пісня» зустрічається досить часто. Та й сама героїня полюбляє співати. Це як жити: «Дні, дні, дні... Марія йде, співає, працює, спить». Фольклорна традиція проглядає в усьому: покохала, як у пісні; життя з не­любом — як співали у піснях і так далі. Вимір часу йде через сільську пра­цю: «Поорали, посіяли, зняли яблука й сливи, викопали буряки, бараболі, порубали капустини». Фольклорна традиція проглядає і в повторі (тричі) подій, і в деталях: три сини було в матері. Демко загинув на війні, Лавріна репресували, а править найжорстокіший Максим, що розстріляв матери­ну ікону, вигнав батьків з хати, відцурався від рідні й роду, та й від самого свого народу. Ось чому (чи не фольклорна традиція з огляду на Гонту, що вбив синів, чи Тараса Бульбу) Корній вбиває сина Максима, як убив у собі колись оте ганебне недбальство, неробство, брутальність і жорстокість, що надбав колись у російському флоті, де служив.)

3.     Біблійні мотиви твору. (Вибір імені героїні вже красномовно говорить про намір автора пов’язати страдницьке життя звичайної земної жінки зі страд­ницьким подвигом Діви Марії — Вічної Матері Божої. Спосіб викладення матеріалу тяжіє до житійної форми, тут багато є від традиційної агіографіч­ної літератури. Розділи твору названі явно за аналогією до біблійних Книг Царств: «ібіига про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб».)

4.     Особливості мови. (Особливістю мови У. Самчука є побудова речень, най­частіше коротких. Неповторний тон його творів, їхня чарівність досяга­ється за допомогою пауз, які він робить несподіваними крапками. Наче речення обірване, але виявляється, слів більше не потрібно, все сказано: «Але не тому Марія плаче, що сирота. Ні. Марія не тому плаче. Марія пла­че, коли на широкому світі тісно стає, а душа вимагає простору». Такий синтаксис робить оповідь виразною, точною і зберігає певну інтригу, за­охочує читати й читати його прозу. Навіть описи він робить короткими ре­ченнями, що криють у собі додатковий смисл.)

НІ. Система образів — відображення глибокого смислу твору. (У системі образів зустрічаємо знову троїчність. Адже розповідь побудована на трьох сюжетних лініях, пов’язаних із головними героями — Марією, Гнатом, Корнієм. Вони перетинаються, щоб позначити головне не тільки у житті Марії, а й у житті всього суспільства. Корній — Марія: замало одного кохання на двох, без ко­хання нежиттєспроможні діти, ніщо не народжується без любові. І в родині, і в суспільстві Марія — Корній: зберегти душу, очистити від чужого зла здатна велика любов, яка все перемагає. Та за все треба платити. І за помилки моло­дості теж. Максим — розплата не тільки для Марії та Корнія, а й для всього суспільства, що не змогло виховати совість і працелюбність — основу життя. Перетинаються шляхи Марії та Гната після розлучення: один раз він спалює їй хату — «з любові», що спричинено ревнощами, іншого разу, коли вже лю­бов для нього — це любов до Бога, просить у неї пробачення і цілує її руки — «руки матері». Так у перетині життєвих шляхів головних героїв реалізується ідея твору — показати головне, вічне в українському народі, що переживає трагічні випробування на історичному шляху — колективізацію та голодомор.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 32 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016