Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:29
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 18
Гостей: 18
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Е тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» (Тема жипЕвого вибору у поезії в. Симоненка)

Тема життєвого вибору — одна з популярних серед поетів. Однак у поезії В. Симоненка вона розкривається зовсім несподівано. Поет не замислюється, на кого бути схожим чи бути йому самодостатнім. У його віршах немає ні фальши­вого пафосу, ні самозакоханості. Він свідомий того, що

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

І що ж мені робити, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній.

Але він свідомий того, що та «нива нерясна» — його, так йому дано від Бога — єдина мати, єдина Батьківщина, єдиний шлях — до правди. І він не ремствує, але зважує кілька шляхів, на жаль, таких впізнаваних:

Чи викинути серп і йти байдикувати.

Чи долю проклясти за лютий недорід І до сусід пристать наймитувати За пару постолів і шкварку на обід?

Для нього все це шляхи неможливі, бо це шляхи національної ганьби, зради й морального злочину. Перш за все перед собою. Колись він сказав про себе голов­не: «Я — українець». І саме ця істина так чи інакше утверджується у його віршах. В алегоричній формі він говорить про життя як про поле, яке слід доглядати ці­ною важкої праці:

Та мушу я іти на рідне поле босим,

І мучити себе й ледачого серпа,

І падати з утоми на покоси,

І спать, обнявши власного снопа.

Він був свідомий того, що життя — це праця. Часом безплідна чи дуже скупа на плоди, і завжди важка. Та чи слід проклинати долю, якщо вона дала так бага­то — матір, рідну землю, кохання, а читач ще й додасть: талант! Саме вдячнос­ті урок дає В. Симоненко у своїй поезії, бо й сам він був справжнім сином своєї землі — люблячим, вдячним і турботливим. Як важливо сьогодні зрозуміти, що нема чого шукати на чужині, а треба разом працювати для України. І варто лише одного разу визнати:

Бо нива ця — моя! Тут я почну зажинок.

Бо кращий урожай не жде мене ніде.

Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок Мене на ниву батьківську веде...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 49 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016