Суббота, 03 Декабрь 2016, 21:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 24
Гостей: 24
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Два кольори жипя у поезії Дмитра Павличка

Поезія Дмитра Павличка ніби зіткана з двох протилежних якостей: любов і ненависть, червоне і чорне, повага і зверхність. Поет душею розумів, що світ і є оте єднання-боротьба протилежного. Отож і сприйняв його таким, як сприйма­ють життя трави й дерева — природнім і на диво прекрасним. Може, тому в його ліричних віршах так часто зустрічається порівняння ліричного героя з деревом:

Неначе дерево безлисте.

Стоїть моя душа в полях.

Оця спорідненість зі світом і дала змогу поетові поєднати велиісу любов до сво­єї землі і безмежну ніжність до матері, любов до кожної риси втраченого дитин­ства з філософською мудрістю дорослої людини, що осмислює світ із позиції на­ціональних традицій, прищеплених матір’ю. Така це зрозуміла й дорога картина:

Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами.

Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками.

Адже кожен з українців добре знає, що не буває випадкового візерунку у ви­шиванці, а колір так само має символічне значення. Либонь, мати вклала у ті ві­зерунки всю любов і тривогу, ніжність і сподівання, так що їх вистачило на все життя:

Мені війнула в очі сивина.

Та я нічого не везу додому.

Лиш згорточок старого полотна І вишите моє життя на ньому.

Дорослий зрілий чоловік, що прожив велике життя, розуміє, що, може, оце й було в нього найдорожче — отой «згорточок старого полотна», в якому безмеж­на материнська любов пророкувала йому усе, що збулося — «мої сумні і радісні дороги». Мабуть, нікому не прожити в світі без чорного кольору, та мати додала червоного. І в житті кожного з нас «переплелись, як мамине шиття» оті чарівні два кольори:

Два кольори мої, два кольори Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

І сьогодні цю пісню співають, бо у віршах Дмитра Павличка відображено го­ловне: світом керує любов, всеперемагаюча, безсмертна, сильна, як тільки може бути сильною любов матері до сина, сина до матері, кожного з нас до батьків, до дітей, до всіх людей і до рідної землі. «Два кольори» Д. Павличка увібрали вічну й величну правду життя.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 32 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016