Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:34
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Ой, ллються сльози материнські, ллються!» (Образи матерів у романі «Маруся Чурай»)

Темою роману «Маруся Чурай» є зображення історії кохання головних героїв на тлі історичних подій, що розгорнулися не тільки у Полтаві, а й по всій Україні. Та всі на світі війни, всі негаразди проходять через серце матері. Чомусь саме про це ми часто забуваємо, як і про те, що все на світі — і добре, і погане — від ма­тері. Ліна Костенко подає яскраві образи двох матерів — Марусиної та Грицевої.

Обидві вони мріяли про щастя для своїх дітей, та тільки кожній воно уявля­лося по-своєму. Для Марусиної матері головне щастя було в любові, і вона вмі­ла любити не тільки свою дитину, адже Гриць так і виріс у них у сім’ї, поки його мати у гонитві за матеріальними статками воювала «за курку, за телицю, за межу». Для неї добро — це тільки матеріальне поняття. Та Гриць, вихований на традиціях поваги до матері, любив її й таку і не міг не слухати, коли вона докоряла:

То все небесні, сину мій, мигдалики,

А треба жити, сину, на землі...

Все просить рук. Усе кричить хазяїна, і грошей, грошей треба позаріз!

Так спотворювала мати синову душу, штовхаючи його до зради. Чи розуміла Бобренчиха, що вона руйнує кохання, чиєсь життя? Либонь, не розуміла, бо тако­го поняття як кохання, не було в її моральному полі. Адже кохання нічого не мо­гло їй дати матеріального, то з її слів Гриць Бобренко узяв оті гіркі слова, що ска­зав Марусі: «Затям, любов любов’ю, а життя життям». Та Маруся до останнього не вірила у зраду коханого, бо для неї добро — то категорія моральна. Вона міряла, що і в неї буде таке кохання, як у батьків. Та батьки її «мали незглибимі душі», «а Грицько ходив ногами по землі». І сталася трагедія: зрада Гриця, бажання Мару­сі вмерти і смерть Гриця від зілля, що його приготувала дівчина для себе. Траге­дія для Бобренчихи, бо втратила сина. Трагедія для Чураїхи, бо втратила (майже) дочку. Та по-різному поводяться матері й на суді. Бобренчиха з Галею почува­ються героїнями у своєму праві побачити приниження Марусі. Та мати її вчила: «Як не буде, не скигли, доню, то великий брид». І Маруся мовчала. А мати її все розуміла, розуміла ще тоді, коли Гриць прийшов проситися назад до Марусі пе­ред своїм отруєнням. Та нічого не може вдіяти. Яким болем для неї відлунювало кожне слово, та вона набралася мужності, щоб зібрати для дочкн усе, що готувала на весілля: нову вишиту сорочку, намисто, чоботи. Та не для весілля убрала вона дочку, а для страти. І Маруся, збайдужіла до всього світу, думає тільки про матір:

Як там вона? І як їй буде жити?

Порожня хата і порожній двір.

Марусина мати здається матір’ю усього найкращого на землі. Не випадково ж Гриць сказав Марусі: «Тут двоє матерів, твоя і Божа».

Так Ліна Костенко розкрила тему матері як початку усього в людині й показа­ла, насісількн великою є відповідальність матері за все, що станеться з її дитиною, за долю й кохання, за життя і смерть, за честь і безчестя.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 43 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016