Пятница, 09 Декабрь 2016, 15:30
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 29
Гостей: 29
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Лист до калини» - лист у вічність (роздуми над поезією І. Драча)

Чому людина пише листи? Мабуть, хоче про щось сповістити, а може, сама сподівається отримати листа у відповідь. Але до калини хіба часто пишуть? Та про­читаймо перші рядки вірша, що дав назву збірці, і все одразу стане зрозумілим:

Все більше нікому писать мені листи.

Залишилась, калино, тільки ти.

Та калина у рідному краї, вона пам’ятає його близьких, вона ніби всотала без­межну любов матері до дитини, дітей до батьків, родичів, які бажали одне одному добра й завжди розуміли, хай там що, — це рідня. Отже, ця калина постає симво­лом батьківщини, яка уособлює всі найдорожчі для людини цінності. Вірш наби­рає широкого узагальнення: це поетичний твір про вічне — любов і красу. І перше розуміння про ці вічні цінності кожен набуває в дитинстві, десь біля своєї калини, тому й ставиться поет до неї так:

За цілий світ, за всесвіт не продам.

Тож клекоти назустріч всім вітрам.

Тож крила підіймай свої тугії

Безсмертним цвітом правди і надії.

Уже в першому вірші збірки зустрічаємо образи, які стануть ключовими. Так у новорічній баладі «Крила» поет створює цікавий філософський образ — крила у подарунок. Отак:

Кому — шапку смушеву, кому — люльку дешеву...

Кому — пушок на рило,

а дядькові Кирилові — крила.

Здавалося б, оце так подарунок! Крила — це свобода, це можливість польо­ту. Та Кирило іх обтинає сокирою, бо вони йому заважають «мати якусь свободу» у його розумінні. Чи гідний він тих крил? Чи здатні ми всі оцінити великий дар свободи — так ставить питання поет. Він сам мав ті крила, бо прозирав усю красу світу і бачив внутрішнім зором серця, як у вічній розмові єднаються трави і дере­ва, сонце і соняшник, людина і поезія:

Поезіє! Сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе.

Щоб стати навіки соняшником.

«Баладою про соняшник» І. Драч назвав цей ліричний твір із фантастичним сюжетом. Та чи такий уже фантастичний сюжет про хлопця, сонце, землю, со­няшник? Поетична фантазія лише допомагає побачити красу в щоденному бутті. Об’єктом зображення стають різні предмети і явища: сонце, дерева, птахи і на­віть цибуля з «Балади золотої Цибулі». Для нього «Вона — золота Цибулинка з маминого городу». І виходить, що всі образи поезії І. Драча сходяться до одного, головного — Батьківщини:

В мого роду — сто доріг.

Сто століть у мого роду...

Сім вітрів в ногах лежить Мого роду і народу.

Отож «Лист до калини» — це лист у вічність, лист про те, що ми, українці, є, про те, що нам так само дорога наша земля, люди, мова, як і всім іншим наро­дам — їхня мова й земля. Це лист любові і надії.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 85 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016