Пятница, 09 Декабрь 2016, 09:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Природа і людина у романі К. Гамсуна «Пан»

Природа часто сприймається людьми чисто прагматично. Отож і розглядають цю тему з точки зору користі, наприклад, як проблему екології. Та роль природи в житті людини набагато більша, і в цьому переконує роман К. Гамсуна «Пан».

Герой роману лейтенант Глан вирішив відпочити, живучи відлюдником у лі­совій сторожці. Поряд із ним був лише пес Езоп, що був його товаришем і спіль­ником. Здавалося, він розумів Глана краще від людей, бо вони обидва — людина і собака — однаково раділи кожному дню. Тієї весни, здавалося, усе було напов­нене смислом: «він відчував, як змінюються земля, ліс, дерева, квіти, птахи, як приходить літо». Життя героя ішло в ритмі природи, серед якої він був цілком свій. Здавалося, він розуміє не тільки спів пташок, а й великий камінь біля лісо­вої дороги. Серед цього лісу він був свій, він був, як Пан, його частиною, його господарем і слугою водночас. Там у селищі жили люди, але вони були далекими, до них Глан звертався лише тоді, коли потрібно було купити молоко й хліб. У лісі він почувався вільним, тут не мало значення, як ти одягнений, як говориш і що говориш, бо тут можна було нічого не говорити і разом із тим усе розуміти. Це потім, після знайомства з Едвардою та її батьком йому знадобився костюм, який він мусив виписати сюди, аби справити враження на Едварду. Автор подає цю де­таль як яскравий штрих, що дозволяє зрозуміти відмінність між світом природи і світом людини. Глану не доводилося добирати слів, поз, виразу обличчя тут, у лісі, де здавалося, його впізнавав навіть сірий камінь, повз якого проходив герой, прямуючи на полювання. Полював не задля задоволення, а тільки для того, щоб зробити запаси їжі для себе й собаки. Та, либонь, найбільше задоволення давало йому спілкування з природою, бо він частенько заходив високо в гори, щоб звід­ти дивитися на море. Звідти усе здавалося застиглим, навіть неживим, а оживало раптом, щойно дмухне вітер. Тоді на морі здіймалася буря, і Езоп тулився до ніг господаря. Вони разом раділи, коли дощ змив залишки снігу і визирнуло сонечко. Разом слухали довічну пісню моря, вітру й дощу. Тут Глан почувався вільним, як вітер. Природа була для нього нормальним середовищем для існування, його до­мівкою. Автор показує розчиненість героя у природі, їхнє злиття. І тільки світ людських пристрастей і бажань руйнує цю ідилію. Відтак стає зрозумілим бажан­ня автора показати людину й природу в гармонії співіснування, застерегти люди­ну від зверхнього ставлення до природи й природної людини. Природа і людина в романі К. Гамсуна «Пан» — це одна з головних тем твору, без якої не можна до кінця зрозуміти й сам роман.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 34 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016