Пятница, 09 Декабрь 2016, 09:44
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Світ повсякдення і висока ілюзія-мрія у віршах 0. Блока

Коли читаєш вірші О. Блока, спочатку здається, що в них вічне свято. Це і свя­то кохання, і свято пізнання, і свято життя. Так, його поезія й справді містить у собі багато світла й радості, звідси й відчуття святковості, небуденності. Проте що більше читаєш, то зрозумілішим стає, як багато у поезії О. Блока картинок, взятих безпосередньо з життя — часом сірого, буденного, сповненого вульгарності і про­зи, тяжкої праці і безвиході. То, виходить, вірші О. Блока — це суцільний сум із цього приводу? Зовсім не так. Поет дивиться на світ по-іншому, він уміє «не бачи­ти» випадкового: «Сотри случайньїе чертьі и тьі увидишь: мир прекрасен!» Отож і

У далині, в нудоті вуличній.

Над заміським затишшям дач —

він шукає поезії і знаходить її. Та де ж саме? Хіба можна знайти поезію під міся­цем, який не оспівується поетом у дивних синьо-сріблястих відблисках романтич­ного ореолу, а обізваний «диском»?

А в небі, все схопивши позирком.

Байдуже скривлюється диск.

(переклад М. Литешця)

Ото ж бо й воно! Світ фантазїї безмежний! Поет вимріяв ілюзію краси навіть у цьому життєвому вертепі, серед «пияків з очима кроликів», «лакеїв заспаних»

Вона повільно йде між; п’яними,

І все зажурена одна.

Духами дишачи й туманами.

Сідає мовчки край вікна.

За цією картиною таїться якась загадка, бо чуже життя — то завжди загадка. А Блок поетизує образ жінки й надає йому загадковості силою своєї мрїї. І не лише у вірші «Незнайома». Він приймає повсякденність як факт життя, проте не пускає її в душу. Там завжди палатимуть червоні лампади любові й пануватиме ат­мосфера висоти. Здавалося б, ну що високого в тому, що кохана «пішла із дому», «віддала своє життя чужому»! Скоріше це буденна і сумна подія, але О. Блок по­збавляє повсякденність права заполонити його життя. Ні, не прокльони шле поет услід коханій (усе ще коханій). Він бачить очима серця одну й ту ж саму картину:

Ти в синій плащ журливо загорнулась,

У вогку ніч із дому геть пішла...

Олександр Блок створив високу іїіюзію мрії, яка розриває повсякденність, да­ючи можливість вирватись за межі звичайного дня. Буденність не для нього. Хай навіть так буденно, ледве не натуралістично змальовує поет щоденне буття:

Сіл пустельні приймаю оселі.

Зруби міст, весь їх морок і бруд...

Та поет попереджає: «Шлю привіт тобі дзвоном щита!» Це однаково стосуєть­ся як життя взагалі, так і самої буденності. Захистімося ж від повсякденності мо­гутнім «щитом» поезії Олександра Блока, у якій завжди є місце світлій мрії, кра­сивій ілюзії, яка робить життя кольоровим, щасливим, небуденним!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 50 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016