Вторник, 06 Декабрь 2016, 07:42
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 30
Гостей: 30
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Г. Г. Маркес - відкрипя XX століпя

I.      Етнокультурний чинник — наслідок розпаду колоніальної системи. (Після Другої світової війни сталися важливі зрушення. Зокрема, на авансцену сус­пільного життя вийшли нові етноси, у середовищі малих етносів сформувалася національна інтелігенція, у тому числі й творча. Під впливом загальних про­цесів зазнала кризи, а потім і розпаду колоніальна система. Тож в історії літе­ратури заявив про себе чи не вперше етнокультурний чинник, оскільки тепер могла виявитися національна своєрідність мистецтва тих народів, що раніше залежали від іншокультурного воєнного та господарського панування.)

II.     Нові літературні континенти — нові імена.

1.     Планетарне мислення як чинник розвитку літератури. (Звільнення від за­лежності спричинило активну участь раніше «мовчазних» континентів. Взаємодія традиційних літератур і нових реалій збагатила палітру світової культури, дала початок розвиткові міфопоетичних образів екзотичного ха­рактеру. Із розвитком таких літератур з’явилися терміни: «література “тре­тього світу”», «магічний реалізм», «етнічні літератури». В американській культурі, де відбулося відкриття численних субкультур, у 70-ті роки це яви­ще дістало назву «мультикультуралізм», що містить у собі багато смислових рівнів і на сьогодні є найбільш досліджуваним.)

2.     «Магічний реалізм» в американській літературі. (Найяскравішим феноме­ном 60—80-х років XX століття в галузі культури виявився злет латино­американської прози, зокрема роману. Самобутній стиль цієї прози, що поєднав традиції європейського роману й місцевий фольклор, було назва­но «магічним реалізмом». «Прапором» цього напряму стала творчість таких письменників латиноамериканських країн: Мітель Анхель Астуріас (Гвате­мала), Алехо Карпентьєр (Куба), Карлос Фуентес (Мексика), Жоржі Амаду (Бразилія), Габріель Гарсія Марксе (Колумбія), Августо Роа Бастос (Параг­вай), Хуан Рульфо (Мексика), Іан Кер’ю (Гайана), Хорхе Луїс Борхес (Ар­гентина) та інші.)

3.     Особливості «магічного реалізму». (Передусім, головною рисою слід на­звати звертання до міфологічних традицій свого народу — тепер це не біб­лійний і не античний, а індіанський або африканський міф. Друга особ­ливість — спроби осмислити етноісторію; реалії та ритміка, запозичені з аборигенних мов, породжували пошуки нових образів. З цією особливіс­тю пов’язана й інша — дослідження комплексу ментальності, філософії і навіть жанрових форм, підказаних місцевим фольклором. Це заклинання, замовляння, ліричні пісні, казки та інше. Уперше людина і природа, на­приклад Латинської Америки, набули своєрідного художнього втілення, пов’язаного з національною образністю.)

III.     Габріель Гарсія Марксе.

1.     Марксе — найвідоміший із латиноамериканських письменників. (Габріель Гарсія Марксе народився 6 березня 1928 року у селищі Аракатака у прика- рибській зоні Колумбії в родині телеграфіста. Навчався в ієзуїтській школі та національному колежі. Змалку в домі діда познайомився з фольклорни­ми традиціями. 1947 року вступив до Національного університету в Бого­ті, а коли його закрили через війни, навчався у Картахена-де-лас-Індіас, де розпочав репортерську діяльність (підписувався псевдонімом Септімус). Надрукував нарис «Ла-Сьєрпе», присвячений народним повір’ям.)

2.     Марксе — лауреат Нобелівської премії. (Розквіт творчості Маркеса від­бувся у період з кінця 50-х по 80-ті роки. У цей час написані такі твори: «Полковнику ніхто не пише» (1958), «Опале листя» (1955), «Недобрий час» (1961), збірка оповідань «Похорон Великої Мами» (1962), «Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та її бездушну бабуню» (1962), «Сто років самотності» (1967), романи «Осінь патріарха» (1975), «Кохання в час холери» (1985), «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» (1981), «Генерал у лабіринті» (1989) та інші. 1982 року відзначений Нобелівською премією.)

IV.     Неповторна своєрідність «магічного реалізму» Маркеса. (Поєднавши модер­ністські пошуки європейської літератури з національним міфом, Марксе здій­снив спробу відтворити «модель» національного буття і національного мис­лення в контексті світової культури. Міфологічна забарвленість щоденного буття його героїв — яскрава риса «магічного реалізму», як і тяжіння до гро­тескного, фантастичного, часом умовного у створенні символічних образів. Стиль Маркеса відзначається також великою кількістю ліричних і поетичних елементів навіть у прозових творах. «Фантастична реальність» творів Марке­са є дивним сплавом реального і надреального, суб’єктивного і об’єктивного)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 40 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016