Пятница, 09 Декабрь 2016, 11:42
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 25
Гостей: 25
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Немає ЛІКІВ ВІД кохання

Кохання — це інтимне і глибоке почуття, яке спрямоване на іншу особистість. Головна вимога справжнього кохання — це вірність. Воно виникає як вільний і непередбачуваний вияв особистості. Кохання не можна ні викликати, ні перемог­ти. Природу цього почуття вивчали і продовжують вивчати філософи, поети, про­сті люди і навіть медики. Але воно так і залишається нерозгаданим.

Арістотель розглядав кохання як космічне почуття, що впливає на рух небес­них сфер; Фрейд намагався систематизувати це почуття; Платон благословляв єд­нання «ероса» і духовності. Ніхто не помилявся, але ніхто не дав вичерпної відпо­віді на питання: «Що таке кохання?»

На мою думку, найповніше розкрили це почуття поети. Дмитро Павличко у вірші «Коли ми йшли удвох з тобою...» розповідає про безмірне кохання юнака, яке не здатне зникнути, розчинитися навіть тоді, коли до ліричного героя прихо­дить розуміння того, що він любить не ту людину.

Ні вмовляння, ні погрози, і навіть смерть не мають сили над коханням. Люб­лячому серцю здається: «Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подіб­не кохання». Володимир Сосюра пережив це почуття і зумів написати про нього так, що прості рядки захоплюють і дивують своєю силою і щирістю.

Отже, справжнє кохання — це почуття, яке примушує люблячу людину диви­тися на об’єкт свого кохання «знизу вгору». Ліків від такого почуття немає і бути не може.

  1. СВОБОДА, ЖИТТЯ І СМЕРТЬ                      ________

1.  Г. Сковорода. Найяскравішим віршем на цю тему є «Ве ИЬегІаІе», у якому поет і філософ порівнює свободу зі злотом і проголошує, що й саме «злото» «про­ти свободи воно лиш болото», прославляючи Богдана Хмельницького як батька вольності. І життя самого поета — приклад свободи від усіх принад світу, не ви­падково на своєму могильному камені він ще за життя викарбував слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».

2. Історичні пісні, зокрема «Ой, з-за гори чорна хмара, мов хвиля, іде...», «Мак­сим козак Залізняк» та інші розповідають про змагання за волю у різні історич­ні часи, прославляючи свободу як основу життя нації. Так у думі «Хмельницький і Барабаш» розповідається про час перед початком визвольної боротьби 1648— 1654 рр. та боротьбу українців проти шляхетсько-польського поневолення.

3. Літопис Самовидця належить до творів, які змальовують визвольну боротьбу 1648—1654 рр. і прославляють волелюбність українського народу.

4.  Т. Шевченко. Більшість поезій так чи інакше висвітлюють тему свободи, жаданої волі. Так, у поемі «Гайдамаки» змальовано події Коліївщини — бороть­би українського селянства проти поневолення польським панством. У «Запові­ті» Шевченко вірив, що його згадають у «сім’ї вольній, новій». Поема «Кавказ» є гімном волі, не випадково там використано алюзію на міфологічну основу — міф про Прометея.

5.  Леся Українка. Дуже яскраво розкривається проблема особистої свободи у драматичній поемі «Камінний господар» на прикладі Донни Анни, командора, Дон Жуана, кожен з яких розуміє свободу по-своєму. Проблема свободи розглядається чи не в кожній поемі Лесі Українки. Зокрема, у «Боярині» розкрито проблему свободи й людської гідності через призму свободи для цілого народу. У «Лісовій пісні» услав­лена свобода особистості, не скутої штучними вимогами та умовностями соціуму.

6.  І. Багряний. «Тигролови» — перший в українській літературі пригодницький роман, в основі якого лежить протистояння свободи і тоталітаризму в усіх сферах людського життя — від особистого до загальнонаціонального. Григорій Много­грішний — це уособлення прагнення до волі будь-якою ціною.

7.  0. Гончар. У романі «Собор» автор змальовує часи, коли радянська влада боролася з соборами не тільки як із культовими спорудами, а як із пам’ятками козацької доби — часів волі. Герої роману опиняються перед вибором — воля чи спокій, матеріальне благо. І цей вибір стає мірою людської вартості героїв. Мо­ральність і волелюбність — риси кращих героїв роману — Єльки, Миколи Баглая, вчителя Ізота Лободи, Івана Баглая та його дружини Віруньки тощо.

8.  Л. Костенко. У романі «Маруся Чурай» змальовано трагедію людських сто­сунків, спричинену різними моральними орієнтирами героїв; однією з головних чеснот головної героїні є саме її волелюбність і внутрішня свобода, гідність. Тому покохав її Іван Іскра — борець за волю для свого народу.

9.  В. Стус. Уже саме життя цього поета — взірець служіння свободі і прагнення свободи не тільки для себе, у вірші «За літописом Самовидця», змальовуючи істо­ричні події, поет зауважує, що найгірше для України — це позбавлення волі.

10. О. Довженко. У «Щоденнику» міститься сповідь чоловіка, якого позбави­ли свободи, хоч зовні він жив вільно, та не вільно йому було не те що творити, але й жити в Україні: «Я подумав, що це прихована форма заслання». І ще одна думка висловлена Довженком: «Ті держави здатні ставати великими, у яких вели­кі малі люди».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (17 Май 2016) | Просмотров: 66 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016