Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:29
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 18
Гостей: 18
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Марія» Уласа Самчука - найсенсаційніший твір та перший художній документ української літератури про голодомор

Роман «Марія» — роман-спалах, роман-реісвієм, роман-набат! Саме цим тво­ром Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн­ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич­чя комунізму, змалювавши у романі «Марія» жахливі картини лютого голодомору 1932—1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писав­ся твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений з метою винищення селянства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов Улас Самчук, зобразивши жорстоку правду про становище українського народу, це й стало причиною заборони роману «Марія» в СРСР. Адже автор відкрито заявив, що голодомор призвів до зменшення українців на одну п’яту, що становило близько восьми мільйонів людей.

Попри все Улас Самчук покладається на силу самого життя, яке не дозволить людям втратити Божу подобу. Саме це життя й показане у романі, перед нами живі люди, які кохають, працюють, вірять, борються, живуть і вмирають — з гід­ністю! І ця гідність — найсправжнісінька, бо приходить через тверді мозолі, со­лоний піт, через біль і радість щоденної праці на землі. Кожна людина має тру­дитися — інакше стає паразитом. І найбільший труд людини — у її серці. Тому не випадково ім’я головної героїні — Марія... Жодного разу ніхто в романі не назвав її Марійкою чи Марусею. Від колиски і до жахливої голодної смерті вона — Ма­рія. «Коли ж її тепла і радісна мати селянка Оксана виймала з довгої пазухи груди, Марія здалеку відчувала їх, моргала усточками й намагалася продерти свої майбут­ні оченята... Тридцять днів гаснула сама Марія — покинута, одинока». Жахи цієї смерті У. Самчук змальовує дуже художньо. Символічне видіння бачить умираю­ча жінка. Сонце! Кінчики проміння опалюють сухі жили рук, б’ють у запалі очі, підбарвлюють срібло волосся. Марія не жмурить очей, дивиться рівно й широко, відходячи в інший світ. Недаремно її називали Богородицею. Вона — образ-сим- вол багатостраждальної, сплюндрованої України. Багато що єднає її з героїнями українських класичних творів, написаних у різні часи: з Малайкою Волик («Фата Моргана» М. Коцюбинського), Половчихою («Вершники» Ю. Яновського).

Безперечно, голодомор у розумінні письменника — закономірне звірство ста­лінської влади. Він є також і розплатою за людські гріхи: нехтування Марією шлюбним обов’язком, зроблений нею аборт, підпал Гнатом Корнієвого хазяй­ства, а найголовніше — фатальну й фанатичну прихильність молоді до більшо­вицького ладу.

Доля Марії, її великомученицької дочки, яка збожеволіла від голоду, наклала на себе руки, задушивши перед тим своє дитя, її трьох синів — це доля України та її дітей, яким судився свій шлях — неймовірно важкий, страдницький і тра­гічний.

В Уласа Самчука давні традиційні проблеми моралі у стосунках батьків та ді­тей постають інколи в жахливих описах. Трагедія Маріїного роду розгортається днем за днем. Середульший син, ледачий і неслухняний Максим, стає більшо­вицьким катом, котрий пиячить, глумиться над святими храмами, мордує своїх співвітчизників, зневажає національне коріння. Батько виносить сину вирок — рубає сокирою свого сина-відступника: «Швидкими кроками підійшов до нього і раз, другий розмахнувся і опустив сокиру». Але сокирою Корній рубав і соціалізм, пролетаріат, котрі винищили рід Перепутьків, знищили господарство, повиганя­ли з рідної домівки, знищили мільйони українських родин. У вчинкові Корпія відбилася життєва позиція Уласа Самчука, його віра в людську волю до життя аж до останнього подиху. Трагічний фінал наштовхує на роздуми, адже письменник вірив у те, що українці відродяться, заживуть щасливо, тому і фінал роману жит­тєствердний.

...Тане Марія, як свічка, вона помирає під промінням сонця з посмішкою на вустах, бо ні на кого не тримає зла. Адже Марія — це вічне добро!

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016